Знаєте, шо робе програміст після того, як напрограмірується по роботі? Правильно, програмірує не по роботі. Виглядає це так: сидиш, кодиш, кодиш, потім такий «Ой, втомиивсь!», закриваєш редактор коду, потягуєшся, відкриваєш редактор коду, но вже інший проєкт, начинаєш кодить і такий «Ооо, тепер фааайно». А шоб на нас не дивились як на геть придуркуватих, ми називаємо це «пет-проєкт».
Що ж таке той пет-проєкт? Це якась така штука, яку ти робиш у вільний від роботи час, чисто для себе, і у неї є просто безліч позитивних сторін.
Найочевидніша – на пет-проєкті можна вчитися нових речей. Суть у тому, що на робочих проєктах у тебе немає особливої свободи розвитку, бо зазвичай на них доволі собі фіксований набір технологій, накатані підходи й процеси, що з часом відшліфовуються до автоматизму. І якщо не відволікатися на щось інше, то цілком закономірно приходить стадія, яку я називаю «отупіння», ну або, якщо делікатніше, то «закисання». Це значить, шо в рамках цього набору ти можеш знати все як боженька, бо пиляєш то щодня, а от шось за межами – всьо, ручки з жопи, «мама, це буде важко!» (© Бабіч молодший).
І тут в нагоді стає ваш пет-проєкт, бо над вами ніхто не стоїть, не розказує, шо реакт із редаксом – то єдино вірне рішення на всі випадки життя, і ти можеш спокійно пробувати всяку дич, яка спадає тобі на думку. Його можна робити даже на Ангулярі. Чи на Vue. Чи на jQuery. Чи взагалі вузликовим письмом. І у такий спосіб можна вивчати та практикувати нові для себе підходи, які потім можуть стати в нагоді. Наприклад, коли реакт стане непотрібним, а тут ти такий, опа! і знаєш якийсь маловідомий фреймворк, від якого тепер просто скаженіє ринок.
А ще, за певного везіння, з того пет-проєкту може вирости шось троха більше. Наприклад, ви зробили інструмент, який вирішує якусь вашу суто особисту проблему. Ну, наприклад, нагадує вам раз на тиждень, шо вам уже майже 36 років. Ви комусь його показали, їм сподобалось, попросили поділитися. Потім прийшли люди, почали пропонувати нові фічі, наприклад, тепер вам ще нагадує, який ви були красівий у 24 роки, а тепер не то шоб очінь. Вітаю, тепер ваш пет-проєкт – опенсорс і полегшує життя не тільки вам. Ну, або заганяє у смуток. Але уже не тільки вас. Ну, а якщо геть зовсім всі планети стануть у ряд, зірки складуться в слово «СРАКА», то ваш пет-проєкт взагалі може стати стартапом.
Пет-проєкт може мати різні форми. У когось це якась ідея, яку вони роблять і пиляють роками, ніколи не доводячи навіть до альфи. Хтось цілеспрямовано переробляє одне й те саме на якусь нову технологію, хтось робе й кидає. По всякому. От я пару раз шось таке начинав, потім плював, закидав, придумував шось нове. Бо скучно, коли воно перетворюється на ще одну роботу.
Головне у пет-проєкті – це те, що він повинен приносити вам нові знання та навички, з якими ви потім шось робите. Або ні. От для мене пет-проєкти нарешті набули форми, з якою мені не нудно. Я просто беру шось просте, але на чому я можу навчитися, а потім поділитися тими знаннями з іншими.
Ну, тобто у моєму випадку пет-проєкт – це процес, а не результат. Стало цікаво в чомусь розібратись – узяв простеньку задачу, зробив, розібрався, як зробити прикольніше, зробив, погладив себе по голові, пішов ділитися з іншими.
Також я просто несамовито раджу усім початківцям завести такий проєкт і, більше того, ще й викладати його на публічний осуд. Зайців таким чином можна навбивати пів лісу.
От дивіться. Якшо у вас нема комерційного досвіду, то пет-проєкт принесе вам досвід некомерційний, але, що важливо, – практичний. Ви можете показувати такий проєкт замість усяких там тестових. Що важливо, на відміну від тестового, яке ви зклєпаєте, аби було, ваш пет-проєкт ви зможете пояснити, бо вкладаєте душу в кожен рядок.
Ще можна робити, як нам колись радили в університеті з курсовими: берете просту задачу, робите, це ваша курсова на першому курсі, а потім ускладнюєте, розвиваєте, аж поки воно не стане повноцінною дипломною роботою. Так і з пет-проєктом, він прогресуватиме разом із вами.
Ну, і можна ще просто відпочивати з ним, перемикаючи мозок. У мене це – проста верстка. Коли я замахуюсь від усяких жаваскриптів із реактами, я беру і просто верстаю. Шось нескладне, але намагаюсь зробити це якомога прикольнішим чином, тобто упорююсь з усякими новинками CSS. У мене кожен раз мета – якомога менше HTML і CSS коду з якомога крутішим результатом. Такий собі особистий челендж.
А якщо коротко, то прогроміст із пет-проєктом – це як прогроміст без пет-проєкту, тільки з пет-проєктом і купою вільного часу.
