Не маючи доступу до сучасних технологій у великих масштабах, росії вкрай потрібні високопродуктивні обчислення практично для всього, щоб підтримувати свою економіку і військову машину. Один зі способів отримати обчислювальну продуктивність – це розробка власних високопродуктивних платформ, а саме йдеться про 128-ядерну процесорну платформу, повідомляє Tom's Hardware.
Роселектроніка, що входить до складу державної корпорації «Ростех», розробила новий програмно-апаратний комплекс «Базис» для високопродуктивних обчислень і хмарних сервісів. Він повністю базується на російських технологіях і розроблений Науково-дослідним центром електронної обчислювальної техніки (НДЦЕК), що входить до складу Роселектроніки.
Комплекс складається із трьох серверів загального призначення, кожен із яких може підтримувати до 128 процесорних ядер і надавати до 2 ТБ оперативної пам’яті. Сервери з’єднані між собою за допомогою мережі високошвидкісного зв’язку «Ангара», також розробленої НДЦЕК. Така розробка забезпечує наднизьку затримку та високоінтенсивний обмін даними між серверами, сприяючи ефективним обчислювальним операціям у кластері.
За інформацією видання, «Базис» здатний масштабувати до кількох сотень вузлів і підтримує створення тисяч віртуальних робочих місць. Канал передачі даних цього комплексу забезпечує швидкість до 75 Гбіт/с із мінімальною затримкою зв’язку всього в 1 мікросекунду.
Згідно зі звітом, «Базис» можна використовувати для налаштування центрів обробки та зберігання даних, віртуалізованих офісів і серверів для графічних застосунків. Він потенційно ефективний у середовищах, де потрібні суперкомп’ютерні можливості для нетрадиційних обчислень.
Виготовлено в Китаї?
Найбільше питання полягає в тому, як росія планує виробляти цей 128-ядерний процесор (чи два 64-ядерні процесори?), оскільки це чимала кількість кремнію. Попри те, що в російської федерації є власні потужності із виробництва напівпровідників, вони – у класі 65 нм і наразі повністю застаріли.
Єдиний спосіб для росії виробляти цей ЦП – звернутися до китайських ливарних заводів, а саме SMIC і Hua Hong. SMIC має два покоління технологічних процесів класу 7 нм, і процес цього класу другого покоління може підійти для розробки класу центрів обробки даних. Але незрозуміло, чи достатньо цих потужностей SMIC для виробництва чипів як для китайського високотехнологічного гіганта Huawei, так і для потреб російської промисловості.
Також читайте на ProIT: У росіян не було нормальних продуктів, окрім подєлок на кшталт «Каспєрського». Які можливості перед українськими розробниками відкриває те, що зі світового ринку пішли росіяни.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
