Китай таємно створив прототип найкритичнішої машини сучасної напівпровідникової індустрії — EUV-літографічної установки, яку Захід роками намагався не допустити до китайських рук.
Проєкт, який реалізують у надсекретній лабораторії в Шеньчжені, став кульмінацією шестирічної державної програми з досягнення технологічної самодостатності у виробництві чипів і фактично є китайським аналогом «Манхеттенського проєкту».
За даними Reuters, команда китайських учених та інженерів завершила створення робочого прототипу EUV-машини на початку 2025 року. Установка займає майже весь виробничий цех і наразі проходить тестування. Хоча вона ще не виготовила повноцінні працездатні чипи, прототип уже здатний генерувати екстремальне ультрафіолетове випромінювання — основний елемент для виробництва найсучасніших напівпровідників.
EUV-літографія є серцем передових чипів, які використовуються в системах штучного інтелекту, смартфонах і сучасних видах озброєння. Технологія дає можливість витравлювати транзистори, товщина яких у тисячі разів менша за людську волосину.
До цього часу єдиною компанією у світі, що змогла довести EUV до комерційного рівня, залишалася нідерландська ASML — після майже 20 років розробок і мільярдів євро інвестицій.
Саме участь колишніх інженерів ASML стала вирішальною для китайського прориву. За інформацією джерел Reuters, проєкт у Шеньчжені був зібраний командою ексфахівців ASML, які займалися зворотним інжинірингом західних EUV-систем. Частина з них працює під вигаданими іменами, використовуючи фальшиві посвідчення особи, а сам проєкт офіційно класифікований як такий, що має значення для національної безпеки Китаю.
Рекрутинг таких спеціалістів став частиною агресивної державної стратегії, запущеної у 2019 році. Китай пропонував бонуси у розмірі 3–5 млн юанів, житлові субсидії та пільги для повернення в країну. У фокусі — пенсіоновані або напівпенсіоновані інженери, які мають критичні знання, але менше юридичних обмежень. За даними Reuters, деяким натуралізованим громадянам інших країн навіть дозволяли зберігати подвійне громадянство, попри офіційну заборону Китаю.
Проєкт координується в межах ширшої напівпровідникової стратегії Пекіна, яку курує Центральна комісія з науки й технологій КПК під керівництвом близького соратника Сі Цзіньпіна — Дін Сюесяна.
Huawei відіграє ключову роль у координації ланцюга постачання — від дизайну чипів і обладнання до інтеграції у кінцеві продукти, зокрема смартфони. За словами джерел, співробітники Huawei, залучені до проєкту, часто живуть безпосередньо на території фабрик і лабораторій, з обмеженим доступом до зв’язку та мінімальним контактом між командами.
Попри прорив, технологічний розрив із Заходом залишається. Найбільша проблема — відтворення надточної оптики, яку для ASML постачає німецька Carl Zeiss. Саме ці дзеркальні системи, що виготовляються місяцями та працюють з плазмою температурою близько 200 000 °C, досі є слабким місцем китайського прототипу. Проте дослідницькі інститути Китайської академії наук уже досягли прогресу в інтеграції EUV-світла в оптичну систему, що й дозволило запустити машину в тестовому режимі.
Для обходу експортних обмежень Китай активно використовує вторинні ринки. Компоненти зі старих ASML-машин, а також обладнання Nikon і Canon, що підпадає під обмеження, закуповуються через мережу посередників і аукціонів. Reuters зафіксувало продажі старих літографічних систем ASML у Китаї навіть восени 2025 року.
Офіційно уряд Китаю ставить за мету виготовлення працездатних чипів на власній EUV-машині до 2028 року. Водночас джерела, близькі до проєкту, називають реалістичнішим терміном 2030 рік. Навіть у такому разі це означає, що Китай може досягти технологічної незалежності на роки раніше, ніж прогнозували аналітики, які говорили про щонайменше десятирічний відрив від Заходу.
Для США та їхніх союзників цей проєкт стає серйозним сигналом. Попри багаторічні експортні обмеження, санкції та дипломатичний тиск, Китай демонструє, що здатен поступово відтворювати навіть найскладніші елементи західної технологічної монополії.
У контексті глобального суперництва в ШІ та військових технологіях китайський EUV-прототип може стати одним із найважливіших стратегічних зрушень десятиліття.
Читайте також на ProIT, що дефіцит чипів пам’яті може вплинути на виробництво автомобілів і смартфонів.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
