Штучний інтелект може призвести до скорочення 26 мільйонів робочих місць за 5 років. За даними звіту, оприлюдненого на Всесвітньому економічному форумі в Женеві, впровадження штучного інтелекту й інших цифрових інновацій замінить приблизно чверть усіх робочих місць у світі.
Зокрема, дослідники прогнозують занепад професій, які легко автоматизувати. ШІ замінить фахівців із введення даних, касирів, бухгалтерів тощо. Водночас роботизація призведе до зростання попиту на фахівців з аналітики великих даних, технологій управління та кібербезпеки.
Компанії зі всього світу впроваджують технології ШІ у свою роботу. Цей тренд охоплює й Україну: роботодавці вже шукають кандидатів зі знанням ChatGPT.
ProIT аналізує, які професії вже зникають через вплив штучного інтелекту, чию роботу найближчим часом вкрадуть роботи (якщо люди не знищать їх першими), а яким фахівцям навпаки «вимирання» не загрожує.
Водії, касири, офіціанти: кого в першу чергу замінить ШІ
Згідно з прогнозом Goldman Sachs, штучний інтелект може позбавити роботи близько 300 мільйонів людей у всьому світі протягом найближчих 10 років.
Перші, хто опиниться під загрозою, – працівники, робота яких пов’язана з рутинними задачами: пошуком та введенням інформації, написанням текстів, роботою з документами тощо.
У зоні ризику – юристи, бухгалтери, логісти й адміністративний персонал. Штучний інтелект незабаром може навчитися заповнювати податкові декларації малого бізнесу, вести документацію, оцінювати страхові випадки та навіть документувати результати розслідування на місці злочину.
ШІ також може взяти на себе частину функцій медичного персоналу, принаймні на етапі діагностики, а деколи й лікування пацієнтів. Однак повністю замінити лікарів штучний інтелект (поки?) не зможе.
Кому теж не варто боятися конкуренції з роботами, то це людям творчих професій, які виконують нешаблонну роботу, а генерують нові ідеї та створюють унікальні продукти. Адже ШІ позбавлений емоційного інтелекту та нестандартного мислення, тому не здатний налагоджувати відносини з людьми та розв’язувати проблеми у непередбачуваних обставинах.
Однак це не означає, що усі «творці» можуть розслабитися: ШІ вже поступово замінюють фахівців із графічного дизайну. Алгоритми аналізують мільйони зображень і на їх основі миттєво генерують будь-який потрібний візуал.
Штучний інтелект вже зараз використовується у багатьох галузях. Максим Коляда, CTO PLATMA, наводить ProIT приклади процесів, де ШІ може замінити людей найближчим часом:
1. Виробництво та мануфактура: роботи з ШІ можуть виконувати завдання, які раніше потребували людської праці (наприклад, монтаж, збірка, упакування тощо).
2. Транспорт і логістика: вантажні перевезення, доставка їжі, таксі можуть бути автоматизовані за допомогою безпілотних автомобілів і дронів. Це зекономить час і кошти, а також підвищить безпеку на дорогах.
3. Каси й обслуговування клієнтів: розповсюдження автоматичних кас у магазинах, ресторанах та інших закладах вже зменшило потребу у людському персоналі. ШІ може виконувати функції обслуговування клієнтів через чат-боти, віртуальних помічників та голосові інтерфейси.
«Ми вже бачимо, як поступово відбуваються такі зміни, і враховуємо їх у своїх продуктах», – зазначає Максим Коляда.
4. Фінансові послуги: в області фінансів штучний інтелект може використовуватися для автоматизації операцій, ризик-аналітики, портфельного управління, обробки даних тощо. Також він може допомагати в обслуговуванні клієнтів, аналізі ринку і прогнозуванні.
5. Охорона здоров’я: у сфері медицини ШІ може використовуватися для діагностики захворювань, обробки медичних зображень, розроблення планів лікування та забезпечення медичної допомоги віддалено за допомогою телемедицини.
Хоча штучний інтелект може замінити людей у деяких конкретних процесах, на думку Максима Коляди, наступним кроком стане партнерство ШІ з людьми, яке посилить їхню продуктивність і розширить можливості.
«ШІ буде забезпечувати автоматизацію та підтримувати людей у виконанні складніших завдань, які вимагають креативності, соціальних навичок та ухвалення рішень», – вважає Максим Коляда.
Дмитро Нечай, CTO SalesJinn, згоден із тим, що розвиток ШІ дасть поштовх для створення безлічі нових інструментів, які займатимуться автоматизацією рутинних задач, – від структуризації наявної інформації до її перетворення та генерації нової.
«Зараз ми працюємо над створенням нового інструменту, який дозволить за самим описом автоматично створити бота. Це дасть змогу продавати товари й послуги без необхідності розробляти флоу збору інформації про оплату, логістику й уподобання клієнта. Все, що тобі треба, щоб продати свою ідею, – це її опис і телеграм-канал», – каже Дмитро Нечай.
Однак він акцентує, що розвиток ШІ не тотожний скороченню робочих місць. Нові технології лише дають можливість спеціалістам підняти свій фокус на один абстрактний рівень вище.
«Коли деталі й рутину робитиме ШІ, ми зможемо займатися тим, щоб думати про всіляке різне й незрозуміле, поки воно не стане зрозумілим і корисним», – зауважує Дмитро Нечай.
На думку опитаних ProIT експертів, варто налаштовуватися не на те, що штучний інтелект замінить людей, а на те, що ШІ змінить те, ЯК ми працюємо.
«Не ШІ забере у вас роботу, а людина, яка використовує ШІ», – зазначає Олександр Краковецький, CEO DevRain, CTO ДонорUA, Ph.D, Microsoft Regional Director, Microsoft AI MVP.
За його прогнозом, незабаром можуть з’явитися штучний інтелект для автоматизації складів, роботизовані кафе, ресторани без офіціантів тощо. Але поки що важко спрогнозувати, яка саме технологія першою повністю змінить ту чи іншу індустрію.
Швидкість і ступінь автоматизації залежать не так від сфери діяльності, як від вартості робочої сили.
«Роботизація буде швидшою там, де роботодавці несуть великі витрати на оплату праці, де роль регуляторних органів менш відчутна і там, де роботизація матиме величезний ефект, наприклад, на великих заводах. У регіонах, де робоча праця дешева, роботизація відбуватиметься повільніше», – аналізує Олександр Краковецький.
Важливу роль у технологічному прогресі відіграють регуляторні органи. Законодавчі обмеження можуть вплинути на те, як розвиватимуться технології та їх впровадження, і наскільки сильним буде їхній вплив на ту чи іншу індустрію.
Люди ламають роботів, які мають замінити їх
Інструменти штучного інтелекту, такі як ChatGPT, вже неминуче впливають на ринок праці та залишають багатьох людей без роботи. Деякі великі компанії оголосили про плани скоротити десятки тисяч робочих місць і замінити живих людей нейромережами. А деякі бізнеси вже це зробили.
Наприклад, індійська компанія Dukaan замінила 90% свого персоналу чат-ботом зі штучним інтелектом.
Сууміт Шах, засновник і генеральний директор Dukaan, назвав рішення звільнити працівників у сфері підтримки «жорстким, але необхідним» кроком.
«З огляду на стан економіки, стартапи обирають прибутковість», – пояснив він.
Тепер усі клієнти компанії мають власного ШІ-помічника, який відповідає на всі види запитів швидко і точно.
Однак не всюди процес роботизації відбувається спокійно.
Люди починають протестувати проти заміни їхніх професій новітніми технологіями. Наприклад, у Кенії люди, які збирають чай, знищують роботів, що мають замінити їх на плантаціях. Роботи деяких моделей можуть замінити відразу 100 працівників і при цьому здешевити процес збирання чаю – з 11 до 3 центів за кілограм.
За останній рік згоріло щонайменше 10 таких машин, більшість із них належить виробнику чаю Lipton. Збитки компанії сягають вже $1,2 млн.
Останніми роками лише в одному з округів Кенії машини позбавили роботи 30 тисяч людей. Місцевий уряд, намагаючись відстоювати права населення, рекомендував агропромисловим холдингам збирати бодай 40% чаю вручну.
«Такі протести матимуть місце, особливо в країнах, де є сильні профсоюзи або у країнах з популістичними урядами із високими соціальними витратами. Ми це спостерігаємо навіть без повсюдного застосування ШІ», – коментує тенденцію Олександр Краковецький.
З іншого боку, ШІ – не єдина причина протестних настроїв. Технології розвиваються швидше за людей і випереджають їхню готовність змінюватися.
«Сучасні уряди, міжнародні організації, громадяни не готові до того, що окремі люди, стартапи, технології можуть за короткий час «обнулити» лідерів і «дизрапнути» цілі сфери. Всі поводяться так, наче ми продовжуємо жити у «старі добрі часи», де новини дізнавались із газет чи радіо», – зазначає Олександр Краковецький.
А як в Україні?
Штучний інтелект вже активно застосовується в українському бізнесі – від автоматизації сфери продажів до ІТ-сектору.
Сергій Пономарьов, регіональний директор мережі «Епіцентр», повідомив ProIT, що наразі в мережі працюють понад 700 кас самообслуговування, які компанія впроваджує вже 4 роки.
«Сьогодні цим сервісом користуються 27% від усього потоку покупців. Здебільшого це молоді люди. Ми бачимо, що покупці звикають, полюбили такий спосіб оплати, й прогнозуємо через 2 роки подвоєння долі сервісу кас самообслуговування», – повідомляє Сергій Пономарьов.
Крім очевидної технологічності, зручності для покупця та швидкості, каси самообслуговування роблять менше помилок. При цьому компанія не скорочувала штат касирів.
«По-перше, мережа розвивається і з’являються нові торгові об’єкти, де потрібний персонал. По-друге, касири працюють як оператори зон самообслуговування. Фактично, народжується нова професія, адже спеціаліст на цій посаді керує цілим комплексом через програмне забезпечення», – зазначає Сергій Пономарьов.
У сфері ІТ штучний інтелект спрощує роботу розробників, вишукуючи помилки у програмах. У службі підтримки він може вирішувати прості запити. ШІ може навіть допомогти дизайнерам, аналізуючи, як користувачі користуються продуктом.
Як повідомив ProIT Михайло Павлов, CEO PVLS, 85% роботи з пошуку клієнтів у компанії вже виконує штучний інтелект.
«Він допомагає розуміти, що потрібно клієнту, й автоматично надсилає пропозиції. Скоро ми передамо весь процес лідогенерації ШІ», – каже Михайло Павлов.
Проте Михайло Павлов не вірить у те, що ШІ здатен повністю замінити людину, адже ще багато процесів потребують людського втручання.
Однак експерти, яких опитав ProIT, зазначають, що Україна зараз знаходиться лише на початку шляху з впровадження штучного інтелекту у бізнес-процеси.
«Україна – унікальна країна, де передові технології межують із доісторичними процесами та підходами. Деякі показники у нас дійсно чудові (швидкість і якість інтернету, cashless економіка, наявність великої кількості ІТ-компаній тощо), а деякі – ні (неузгодженість локальних і світових стандартів, наявність актів виконаних робіт чи застарілий трудовий кодекс). У нас є ІТ-компанії, кадри, можливість відносно швидко і дешево впровадити ту чи іншу технологію, однак не вистачає головного – системності та лідерства. Перші ознаки системної роботи на рівні держави, ІТ-кластерів і незалежних організацій вже можна спостерігати, однак попереду все ще довгий шлях», – вважає Олександр Краковецький.
Штучний інтелект також активно впроваджується у військові технології. Увага всього світу прикута до війни рф в Україні, подібній якій ще не відбувалося в новітній історії людства.
«Ця війна показала, що майбутнє – за дешевими БПЛА. Зараз всі уряди дуже уважно слідкують за війною в Україні, тестують різні підходи та зброю. Я впевнений, що плани сильно змінюються, а ШІ й інші технології посядуть важливе місце у наступних збройних конфліктах, війнах, роботі спецслужб та оборонних міністерств різних країн», – прогнозує Олександр Краковецький.
На думку експерта, зараз ми спостерігаємо лише перші кроки у створенні зброї нового покоління і про широке застосування штучного інтелекту у MilTech поки не йдеться.
«Нинішня війна з російською федерацією ведеться засобами 30-60-річної давності. Це прозвучить дуже цинічно, але зараз відбувається утилізація старої техніки й лише зараз компанії почнуть створювати зброю нового покоління з використанням ШІ», – каже Олександр Краковецький.
Проте не варто уявляти розповсюдження ШІ й автоматизацію праці як абсолютне зло. Штучний інтелект також обіцяє стрімке зростання економіки.
Згідно з останніми дослідженнями McKinsey, застосування генеративного ШІ на кшталт ChatGPT може збільшити обсяг світової економіки від $2,6 до $4,4 трлн на рік (світовий ВВП у 2023 році становить $112,6 трлн).
Близько 75% цього приросту припадає всього на чотири сфери: робота з клієнтами, маркетинг і продажі, розроблення програмного забезпечення та R&D. Найбільший вплив у відсотковому співвідношенні до своїх доходів можуть відчути банківський бізнес, індустрія високих технологій та медично-біологічна галузь.
Наприклад, у банківському секторі використання штучного інтелекту буде приносити додатково від $200 до $340 млрд щорічно. У роздрібній торгівлі та виробництві споживчих товарів – від $400 млрд до $660 млрд на рік.
Також, згідно з даними McKinsey, сучасний генеративний ШІ та суміжні технології мають величезний невикористаний потенціал для автоматизації трудової діяльності, що в недалекій перспективі може призвести до вивільнення 60-70% робочого часу працівників. При правильному управлінні це може значно підвищити продуктивність праці в усій світовій економіці, але водночас потребуватиме інвестицій для підтримки працівників, які змушені будуть змінити вид діяльності.
