Поки українці сподіваються на відкриття хоча б одного аеропорту з початку повномасштабного вторгнення — скоріш за все, пощастить Львову — у найбільших містах світу вони перетворюються на високотехнологічні хаби.
У 2024 році вартість світового ринку розумних аеропортів оцінювали у $10,4 млрд, але вже у 2032 році ця цифра збільшиться більш ніж у два рази, до $25,96 млрд за даними Intelmarketresearch (тобто зростатиме на 13,8% щороку).
Найчастіше в розумних аеропортах використовують Інтернет речей, штучний інтелект, біометрію та хмарні обчислення. Основними драйверами ринку експерти називають зростання пасажиропотоку, підвищення безпекових вимог і глобальний тренд на цифрову трансформацію.
Інвестиції в цифровізацію в цьому сегменті вражають: наприклад, міжнародний аеропорт Дубай (щороку його послугами користуються 66 млн пасажирів) нещодавно витратив $1,5 млрд тільки на оновлення інтелектуальних технологій. В цілому лідерами по швидкості їх впровадження є аеропорти Північної Америки, Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Ефективність капіталовкладень світових аеропортів у технології підтверджують цифри:
- автоматизовані кіоски скорочують час обробки замовлень на 40%;
- системи відстеження багажу за допомогою системи IoT-датчиків на 30% зменшують кількість випадків неправильного поводження з ним (пошкодження, втрата);
- прогнозна аналітика вже допомагає передбачувати затримки рейсів з точністю до 85%.
Зібрали для вас найцікавіші приклади технологічних рішень, які вже зустрічаються в сучасних аеропортах: скорочують проходження паспортного контролю та безпекових перевірок, підвищують безпеку і просто роблять перебування більш комфортним і приємнішим.
Біометрична перевірка замість традиційного паспортного контролю
Мешканці Сингапуру мають можливість прибувати та відлітати з місцевого аеропорту Чанги без пред’явлення паспорта. Для проходження імміграційного контролю їм достатньо просканувати райдужну оболонку ока. Це суттєво скорочує час очікування, адже сама процедура займає в середньому 10 секунд: мандрівнику достатньо подивитися у спеціальний пристрій та дочекатися результатів ідентифікації.
Перші кроки до цього були зроблені у 2017-му, коли була впроваджена система розпізнавання облич. А у 2024-му повноцінно запрацювали чотири термінали, які сканують біометричні дані пасажирів.
Аеропорт Чанги вже кілька разів з початку 2000-х називали найкращим у світі, зокрема за рівнем обслуговування клієнтів. А експерти та журналісти найчастіше описують його як «аеропорт, який виглядає як дещо з майбутнього».
Крім інноваційної системи контролю в ньому працює транспорт на кшталт наземного трамвая, який везе гостей через «джунглі», найбільший у світі критий водоспад, а кожні 10 хвилин для відвідувачів зали очікування грає мюзикл чи спектакль.
В цілому вже понад 70% аеропортів в тому чи іншому вигляді впровадили біометричні системи, що насамперед зумовлено посиленими заходами безпеки та потребою пасажирів у безконтактному досвіді ідентифікацій.
Персональні роботизовані асистенти
Роботи-помічники для дому стають дедалі більш вправними та інтелектуальними, що на останній міжнародній виставці CES 2025 довела компанія Samsung. Хоча вона анонсувала саме домашнього асистента Ballie, практика їх використання вже поширилася і на місця загального користування.
Наприклад, в аеропорту Цюріха територією готелю Radisson Blu пересувається роботизований помічник JEEVES. Він пропонує безконтактну доставку замовлень у номер і слідує за ними, щоб усі замовлення та інші щоденні завдання виконувалися безпечно, ефективно та надійно.
Цей приклад — не єдиний. У міжнародному аеропорті Хамад, що в Досі, столиці Катару, ще на початку пандемії COVID-19 інвестували у роботів-дезинфекторів, які автономно обробляли зони високої прохідності.
В Аммані, в столиці Йорданії Міжнародний аеропорт королеви Алії запровадив чотирьох автономних роботів для прибирання громадських місць, щоб подолати пікові навантаження.
У Барселонському аеропорту Ель-Прат (T1) Sala VIP Joan Miro використовує багатороботичний сервіс, щоб полегшити працю персоналу. У тому ж терміналі поруч із виходом B24 було відкрито SELF by Areas: роботизовану точку самообслуговування з промисловим маніпулятором, кіосками для замовлень, які працюють цілодобово.
Скорочення викидів СO2 за допомогою цифрових близнюків
Аеропорт Хітроу в Лондоні — найбільш завантажений у Європі, дістатися з нього можна до половини країн. Але велика кількість пасажирів автоматично перетворює його ще й на джерело небезпечних викидів. Щоб нейтралізувати цей негативний вплив і скоротити кількість викидів на 30 000 тонн щороку, адміністрація аеропорту вдалася до технології цифрових близнюків. На її базі працює система DCB, або ж «балансувальник потужностей попиту». Тепер вона допомагає інтелектуально керувати повітряним рухом, скорочуючи час очікування посадки та зльоту, будує оптимальні маршрути літаків, які висуваються на посадку, та прогнозує ймовірні затори.
Келлі Стоун, керівник відділу експлуатації міжнародного аеропорту Хітроу:
«Чудово бачити, як застосування DCB поширюється та екологічні показники. Такі невеликі кроки, як цей, життєво важливі для скорочення викидів в атмосферу та досягнення мети Хітроу — нульового рівня викидів до 2050 року. Я вдячна NATS за незмінну відданість впровадженню передових технологій у Хітроу, допомагаючи нам стати визначним аеропортом, готовим до майбутнього».
Хто розробляє технологічні рішення для аеропортів і чого чекати далі
Систему, яка працює в аеропорту Хітроу, спільно розробили компанії NATS і Frequentis Orthogon — британський постачальник аеронавігаційних послуг і розробник програмного забезпечення для керування повітряним рухом відповідно.
Саме NATS впровадила функції на основі екологічних показників, які дозволять Хітроу вимірювати ефективність прибуваючих літаків і визначати найкращий щоденний операційний план.
Очікують, що до 2040 року пасажиропотік буде стрімко зростати й сягне відмітки в 10 млрд. Це спонукає аеропорти впроваджувати комплексні технологічні рішення, які закривають одночасно кілька потреб та є мультифункціональними.
Наприклад, провідні гравці — такі як IBM, Siemens, Honeywell та Cisco Systems — вже активно розробляють інтегровані платформи, що поєднують біометрію, прогнозну аналітику та автоматизовані системи. Такі системи використовуються для збільшення пропускної здатності та водночас дозволяють дотримуватися суворих стандартів безпеки в аеропортах.
Конкуренцію цим компаніям складають Thales Group та SITA, які також впроваджують біометричні рішення для аеропортів. А Huawei та Wipro просувають відповідні продукти в Азії та на Близькому Сході. Переважно це системи управління операціями на базі штучного інтелекту.
І знову повернемося до Хітроу, який використовує ще одну провідну систему — це SaaS-сервіс для управління аеропортами будь-якого розміру. Ті процеси, що раніше виконувалися ізольовано — як от реєстрація, перевірка багажу чи інші безпекові заходи — тепер пов’язані платформою Better Airport. Вона спрощує реєстрацію, автоматично розподіляючи стійки на основі часу обробки даних, та дозволяє ефективніше розподіляти людські ресурси на основі прогнозного часу прибуття пасажирів до різних частин аеропорту.
Інша SaaS-платформа під назвою Sitecore, якою користуються United Airlines, що має понад 170 млн пасажирів щороку, дбає про клієнтський досвід пасажів, аналізуючи дані в режимі реального часу.
Наприклад, повідомляє пасажирів біля виходу на посадку, чи буде місце для багажу на верхній полиці заповнене, перш ніж настане їхній час посадки. Якщо так, пасажири можуть легко здати свій багаж біля виходу на посадку, перш ніж пройтися проходом з усіма вже заповненими полицями.
За даними компанії, ця та інші дрібниці на кшталт більш досконалого перекладу інформаційних табло допомогли покращити враження від відвідування аеропорту у 82% респондентів за даними Sitecore.
Орім позитивних змін, є й певні виклики та обмеження на впровадження високотехнологічних рішень в аеропортах. Серед них — необхідність у великих інвестиціях та збільшення щорічного обслуговування на 10-15%, що може бути складним для невеликих регіональних аеропортів з помірним пасажиропотоком.
Крім того, більшість аеропортів не відмовляється від старих систем, що створює складності з інтеграцією та вимагає дороговартісної індивідуальної розробки. Інтелектуальні функції збільшують ризики кібербезпеки, тому оператори аеропортів змушені балансувати між технологіями та міркуваннями безпеки.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
