Десяток років поспіль менеджерське комьюніті обговорює підхід відкритого лідерства. Це стиль управління, який базується на принципах прозорості, довіри та співпраці. Лідер, який практикує відкрите лідерство, активно ділиться інформацією з командою, заохочує обмін ідеями та сприяє участі кожного члена команди в ухваленні рішень.
У цій статті Олеся Ульянова, Ph.D, MBA, СЕО Telesens, Founder ITGC, Еx-ментор USAID, розглянула п’ять найболючіших помилок відкритого лідерства, які варто знати кожному керівнику, і запропонувала найефективніші способи їх вирішення.
Відкрите лідерство справді сприяє підвищенню мотивації та залученості спеціалістів, оскільки вони відчувають свою цінність і внесок у спільну справу. Це підхід, який допомагає компаніям бути більш інноваційними й адаптивними в сучасному динамічному середовищі.
Здається «магічну пігулку» знайдено і це майже ідеальний підхід до менеджменту: результатів у бізнесі досягнуто, а команда — самостійна, мотивована і свідома. Дійсно, відкрите лідерство може значно покращити роботу команди та компанії загалом. Проте ця відкритість і довіра команді може зіграти злий жарт, особливо, коли лідер працює у корпоративному сегменті із зарегульованими та бюрократичними процедурами.
І як би менеджерам не подобався цей підхід, часом він може добряче вдарити по голові. Навіть найблагородніші наміри можуть призвести до помилок, якщо не врахувати певні нюанси.
Надмірна прозорість
Це ситуація, коли лідер ділиться з командою занадто великою кількістю інформації або деталями, які можуть бути непотрібними, неактуальними або навіть шкідливими для роботи. Відкритість і прозорість є важливими для встановлення довіри та залучення спеціалістів, але важливо розуміти, де провести межу між корисною інформацією й тією, що може завдати шкоди.
Які негативні наслідки від надмірної прозорості?
● Перевантаження інформацією. Коли фахівці отримують надто багато інформації, то можуть відчувати стрес або плутанину щодо пріоритетів. Це може знизити їхню продуктивність і здатність ухвалювати ефективні рішення.
● Розкриття конфіденційних даних. Ненавмисне розкриття стратегічних планів, фінансових показників або особистої інформації може поставити під загрозу безпеку компанії та довіру клієнтів і партнерів.
● Підвищення тривоги серед спеціалістів. Невідфільтрована інформація про проблеми або ризики без належного контексту може викликати паніку або погіршення морального стану в команді.
● Зниження авторитету лідера. Якщо лідер постійно ділиться всіма подробицями, команда може почати сумніватися у його здатності
фільтрувати інформацію й ухвалювати стратегічні рішення.
● Відволікання від основних завдань. Надмірна кількість інформації може відволікати спеціалістів від їхніх основних обов’язків.
Як цьому запобігти?
1. Встановіть чіткі межі інформації. Визначте, яка інформація є критичною для роботи спеціалістів, а яка може бути зайвою або шкідливою. Діліться тим, що допоможе команді виконувати свої завдання ефективніше.
2. Фільтруйте інформацію відповідно до аудиторії. Різні рівні фахівців можуть потребувати різної глибини інформації. Менеджерам може бути потрібна детальніша інформація, тоді як іншим спеціалістам достатньо знати основні моменти.
3. Забезпечте контекст і рішення. Якщо ви ділитеся проблемами або викликами, обов’язково надавайте контекст і можливі шляхи їх вирішення. Це допоможе знизити тривогу і показати, що ситуація під контролем.
4. Дотримуйтеся принципу «потрібно знати». Діліться інформацією лише з тими, хто дійсно потребує її для виконання своїх обов’язків. Це допоможе захистити конфіденційність і зберегти фокус команди на головному.
5. Консультуйтеся із командою з управління ризиками. Перед тим, як розкрити важливу або чутливу інформацію, обговоріть це з фахівцями, щоб оцінити потенційні ризики та наслідки. Якщо лідер детально розповідає всій команді про фінансові проблеми без плану дій, це може викликати паніку, зниження мотивації та навіть звільнення команди. Повідомлення про можливі реорганізації або скорочення без конкретних деталей може створити атмосферу невпевненості та чуток.
Відсутність чітких меж
Відсутність чітких меж виникає, коли лідер не встановлює або не підтримує необхідну дистанцію між собою та командою. Це може проявлятися у відсутності визначених ролей, відповідальностей або у занадто дружних відносинах, які розмивають професійні межі.
Коли лідер надто зближується з командою, спеціалісти можуть перестати сприймати його серйозно. Це може ускладнити ухвалення рішень та їх виконання. Без чітких меж фахівці можуть не розуміти, хто за що відповідає, що призводить до дублювання зусиль або прогалин у роботі.
Що може призвести до відсутності чітких меж?
● Бажання бути «своєю людиною». Лідер може прагнути до популярності серед команди, що змушує його стирати професійні межі.
● Недосвідченість у формуванні меж. Недостатній досвід може призвести до незнання того, як встановлювати та підтримувати необхідні межі.
● Культурні особливості. У деяких компаніях чи культурах
неформальний стиль управління може бути нормою, але без належних меж це може створити проблеми.
● Прагнення до максимальної відкритості. Хоча відкритість є позитивною рисою, без чітких меж вона може призвести до розмивання ролей і відповідальності.
Плутанина та неефективність у роботі призводять до втрати часу й ресурсів. Відсутність структурованості може спричинити конфлікти,
нездорову конкуренцію або відчуження серед фахівців.
Якщо лідер не може встановити та підтримувати межі, команда може сумніватися в його компетентності та лідерських якостях. Без чітких меж процес ухвалення рішень може бути уповільнений або паралізований, оскільки немає ясності щодо того, хто має остаточне слово.
Як цьому запобігти?
1. Встановіть чіткі ролі та відповідальність. Документуйте обов’язки кожного члена команди та регулярно їх переглядайте. Обговорюйте прогрес та очікування, щоб переконатися, що всі на одній хвилі. Використовуйте офіційні канали комунікації для робочих питань (електронна пошта, корпоративні месенджери). Визначте години, коли спеціалісти можуть звертатися із запитаннями, особливо щодо невідкладних справ.
2. Підтримуйте професійну дистанцію. Гарні відносини важливі, але не забувайте про професійні межі. Будьте дружніми, але пам’ятайте про свою роль лідера. Ставтеся до всіх спеціалістів справедливо та рівноцінно.
3. Чіткі процеси ухвалення рішень. Ухвалюйте рішення на основі фактів, а не особистих симпатій. Встановіть, які рішення ухвалюються колективно, а які — індивідуально лідером. Пояснюйте, як і чому ухвалюються ті чи інші рішення. Встановлення та підтримка чітких меж є критично важливим аспектом ефективного лідерства. Це не означає створення бар’єрів або відсторонення від команди, а навпаки — створення структури, у якій кожен знає свої ролі, відповідальність та очікування.
4. Чіткі межі, які сприяють побудові професійних, довірливих і продуктивних відносин у команді. Лідер, який уміє встановлювати межі, допомагає команді працювати злагоджено, ефективно й зосереджено на досягненні спільних цілей. Пам’ятайте, що межі — це не обмеження, а інструмент для створення здорового і продуктивного робочого середовища.
Нездатність ухвалювати остаточні рішення
Це ситуація, коли лідер постійно відкладає або уникає ухвалення важливих рішень, що призводить до затримок у роботі та зниження ефективності роботи команди. Це може проявлятися у формі надмірного аналізу інформації (так званий аналіз-параліз), постійного пошуку додаткових даних або прагнення до повного консенсусу, що в реальності може бути недосяжним.
Чим це може бути спричинено?
● Страх помилитися. Лідер боїться, що неправильне рішення може мати негативні наслідки для команди чи компанії, що паралізує його
здатність діяти.
● Невпевненість у професійних навичках. Недостатня віра у власні
компетенції та знання може заважати ухваленню рішень.
● Перфекціонізм. Прагнення до ідеального рішення може затримувати процес, оскільки лідер чекає ідеальних умов або отримання повної інформації.
● Надмірне залучення команди. Постійне прагнення отримати схвалення або думку від усіх членів команди може уповільнювати процес ухвалення рішень.
● Відсутність чіткої стратегії. Без ясного бачення та цілей лідеру складно ухвалювати рішення, які відповідають довгостроковим інтересам організації.
Затримки в ухваленні рішень можуть призвести до простоїв, утрати
можливостей і невиконання завдань у встановлені терміни. Команда може відчувати невизначеність і втрату довіри до лідера, що знижує мотивацію і продуктивність. Повільна реакція на зміни ринку або внутрішні проблеми може призвести до відставання від конкурентів.
Як це побороти?
1. Розвивайте впевненість у собі. Самоосвіта та підвищення кваліфікації для цього чудово підходить. Поглиблюйте знання в галузі, щоб відчувати себе більш компетентним. Аналізуйте свої успіхи. Розглядайте попередні успішні рішення, щоб зміцнити віру у свої здібності.
2. Встановіть чіткі цілі та пріоритети. Розробіть довгострокову стратегію, яка буде направляти процес ухвалення рішень. Визначте, які рішення потребують негайної уваги, а які можуть почекати. Не намагайтеся тягнути все і відразу на собі.
3. Обмежуйте час на ухвалення рішень. Встановлюйте дедлайни для ухвалення рішень. Це допоможе уникнути затягування процесу і стимулює до дії. Також використовуйте метод «достатньо добре». Ухвалюйте рішення, коли маєте достатньо інформації, а не повну.
4. Консультуйтеся з експертами, але пам’ятайте, що остаточне рішення — за вами. Не завжди можливо досягти повного консенсусу. Інколи потрібно ухвалювати рішення самостійно. Розуміння, що помилки — це частина розвитку, зменшить страх перед рішеннями. Плануйте дії на випадок, якщо рішення не дасть очікуваних результатів.
5. Оцінка сильних і слабких сторін, можливостей і загроз допоможе ухвалити обгрунтоване рішення. Нездатність ухвалювати остаточних рішень є серйозною перепоною на шляху до ефективного лідерства та успіху організації.
6. Лідер повинен усвідомити свою відповідальність за ухвалення рішень та активно працювати над розвитком цієї навички. Важливо знайти баланс між аналізом інформації та необхідністю дії, між залученням команди й особистою відповідальністю.
Ігнорування негативних наслідків
Це ситуація, коли лідер, прагнучи до відкритості та прозорості, не враховує або недооцінює потенційні негативні наслідки своїх дій чи рішень для команди, компанії або зацікавлених сторін. Це може проявлятися у недостатньому аналізі ризиків, відсутності планування на випадок непередбачуваних обставин або небажанні розглядати можливі негативні сценарії.
Чим це може бути спричинено?
● Безоглядний оптимізм. Лідер може бути надто впевненим у
позитивному результаті своїх дій, що заважає йому побачити
потенційні ризики та проблеми.
● Брак досвіду або знань. Недосвідченість або недостатнє розуміння
специфіки галузі можуть призвести до того, що лідер просто не
усвідомлює можливих негативних наслідків.
● Уникання конфліктів. Бажання уникнути дискусій або конфронтацій може спонукати лідера ігнорувати негативні аспекти та фокусуватися лише на позитивних моментах.
● Прагнення до швидких результатів. Тиск із боку менеджменту або
власні амбіції можуть змусити лідера ухвалювати рішення без належного аналізу.
● Недооцінка важливості зворотного зв’язку. Відсутність уваги до думок команди або експертів може призвести до пропуску важливих сигналів про потенційні проблеми.
Невраховані ризики можуть призвести до серйозних проблем, які
могли б і не статися при належному плануванні. Коли негативні наслідки проявляються, команда може втратити довіру до лідера, вважаючи його недалекоглядним або безвідповідальним. Спеціалісти можуть відчувати розчарування та демотивацію, якщо їхні зусилля не приносять очікуваних результатів через прорахунки менеджменту.
Як не впадати в безоглядний оптимізм?
1. Проводьте ретельний аналіз ризиків. Визначте сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для проєкту або рішення. Можете для цього використовувати будь-який інструмент. Визначте ймовірність виникнення ризиків та їхній потенційний вплив. Ведення реєстру ризиків як компанії, так і команди допоможе уникнути несподіванок.
2. Розробляйте плани дій на випадок непередбачуваних обставин.
Розробіть план Б, а краще В і Г. Чим більше пропрацюєте варіантів, тим менше часу будете витрачати на вирішення цих ризиків потім.
3. Розвивайте культуру відкритості та критичного мислення. Створіть середовище, де спеціалісти не бояться ставити під сумнів ідеї та рішення. Показуйте на власному прикладі, що ви цінуєте конструктивну критику. Не обіцяйте більше, ніж можете виконати. Це допоможе уникнути розчарувань.
Ігнорування негативних наслідків є серйозною помилкою, яка може
мати далекосяжні та руйнівні наслідки для лідера, команди та компанії в цілому. Відкритий лідер повинен не лише фокусуватися на позитивних аспектах і можливостях, але й активно ідентифікувати, аналізувати й управляти потенційними ризиками.
Уважне ставлення до можливих негативних наслідків дає змогу ухвалювати більш зважені й обґрунтовані рішення, підвищувати ефективність команди та забезпечувати довгостроковий успіх компанії. Це також демонструє відповідальність і професіоналізм лідера, що сприяє зміцненню довіри й поваги з боку команди та зацікавлених сторін.
Врахування негативних наслідків — це не песимізм, а реалістичний і відповідальний підхід до управління, який дозволяє максимально використовувати можливості та мінімізувати ризики.
Залежність від зворотного зв’язку
Це ситуація, коли лідер постійно потребує підтвердження, схвалення або думки від команди перед ухваленням будь-яких рішень. Такий лідер може відчувати труднощі з ухваленням самостійних рішень без підтримки або зворотного зв’язку від інших. Це може призводити до затримок у роботі, зниження ефективності й втрати авторитету в очах команди.
Чим це може бути спричинено?
● Невпевненість у своїх лідерських якостях. Лідер може сумніватися у своїх навичках, знаннях або компетенції, що змушує його шукати
підтвердження від інших.
● Страх. Побоювання зробити неправильний вибір може спонукати
лідера постійно шукати схвалення, щоб розділити відповідальність за рішення.
● Бажання бути демократичним. Лідер може вважати, що постійне
залучення команди до ухвалення рішень підвищує мотивацію та
залученість спеціалістів.
● Відсутність досвіду та відповідальності за вчинки. Недосвідчені лідери можуть не відчувати себе впевнено при ухваленні рішень без
підтримки колег.
● Культурні особливості компанії. У деяких компаніях може бути заведено колективне ухвалення рішень, що може спонукати лідера до надмірної залежності від зворотного зв’язку.
Постійне очікування зворотного зв’язку уповільнює процеси та може призвести до втрати можливостей. Фахівці можуть відчувати перевантаження від постійних запитів на зворотний зв’язок, що відволікає їх від основних завдань. Команда може почати сумніватися у компетентності та рішучості свого лідера.
Як цьому запобігти?
1. Вибудуйте чіткі процеси ухвалення рішень. Визначте, які рішення ви можете делегувати, а які повинні ухвалювати самостійно. Розробіть чіткі критерії та принципи, які допоможуть ухвалювати обґрунтовані рішення. Просіть зворотний зв’язок щодо важливих питань, але ухвалюйте оперативні рішення самостійно.
2. Беріть відповідальність за свої рішення. Аналізуйте успіхи та помилки, щоб краще розуміти свої сильні й слабкі сторони. Розумійте, що помилки — це частина процесу навчання та розвитку. Бажано не наступати на ті ж «граблі» знову і знову, але право на помилку є у кожного.
3. Розвивайте культуру довіри та демонструйте впевненість. Вона буде передаватися команді й підвищить її довіру до вас. Цінуйте думки команди, але не дозволяйте їм паралізувати вашу здатність діяти. Якщо ви впевнені у рішенні на 70%, дійте. Часом краще ухвалити рішення із неповною інформацією, ніж не ухвалитти його взагалі.
Тренуйтеся ухвалювати швидкі рішення в менш важливих ситуаціях, щоб розвинути цю навичку. Отримуйте зворотний зв’язок після ухвалення рішення, щоб вчитися і вдосконалюватися, але не перед ним. Залежність від зворотного зв’язку може стати серйозною перешкодою на шляху до ефективного лідерства й успіху команди.
Важливо знайти баланс між залученням команди та здатністю ухвалювати самостійні рішення. Розвиваючи впевненість у собі, встановлюючи чіткі процеси та критерії ухвалення рішень, лідер може подолати цю проблему.
Лідерство — це не лише про те, щоб бути популярним або завжди мати підтримку, але й про відповідальність за ухвалення рішень, які ведуть команду вперед. Ваша рішучість і здатність діяти надихатимуть команду, підвищуватимуть її ефективність та сприятимуть досягненню спільних цілей.
Кожен із цих пунктів підкреслює важливість балансу в лідерстві.
Відкрите лідерство не означає відмову від відповідальності або розмивання меж. Це про прозорість, довіру й ефективне управління, яке враховує як потреби команди в цілому, так і кожного її члена окремо. Уникаючи згаданих помилок і працюючи над собою, лідер може створити продуктивне та гармонійне робоче середовище, де кожен відчуває себе цінним і залученим до спільної мети.
Редакція не несе відповідальності за інформацію, викладену у блогах. Це особиста думка автора.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
