Попит на хмарні обчислення зростає у всьому світі, і Україна не є виключенням. Учасники ринку хмарних послуг, як і інші бізнеси, за останній час зазнали значних випробувань через економічну нестабільність і зміни у бізнес-моделях. Водночас запит на цифрову трансформацію продовжує зростати навіть попри негативні фактори впливу, що змушує гравців галузі адаптувати свої стратегії до нових реалій.
В останні 3 роки український ринок хмарних послуг рухається вперед. Зокрема, за прогнозами 6Wresearch, обсяг ринку публічної хмари має зрости на 18,86% до 2029 року. Проте це не зменшує вплив численних викликів, з якими зіткнулася галузь. Серед них найбільшу роль відіграє проблема локалізації даних у країні, скорочення бюджетів компаній на IT-рішення, регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру та відновлення після кібератак.
Щоб почути думки щодо найбільш значущих викликів, з якими зіткнулися ключові гравці ринку хмарних послуг в Україні, ми звернулися до експертів із компаній GigaCloud, SIM-Networks, De NoVo та UCLOUD.
Виклики та проблеми галузі
Перше питання, яке ми поставили представникам компаній, що надають послуги у сфері хмарних послуг, стосувалося труднощів, з якими вони стикалися останнім часом.
Так описує поточний стан галузі Володимир Бєлов, Country Manager GigaCloud в Україні:
«Економічне зростання в Україні виявилося нижчим, ніж ми очікували. У другому півріччі 2024 року воно сповільнилося через наслідки атак на енергетичну інфраструктуру, вплив війни на ринок праці й інші очевидні фактори. Загалом МФВ прогнозує зростання ВВП на рівні 3%, а інфляції — до 9%. Водночас порівняно з минулим роком гостро відчувається просадка гривні. Крім того, ми зіткнулися з дефіцитом кадрів. Наприклад, нині гостро стоїть питання із бронюванням наявних працівників і пошуком нових. Усе це негативно впливає на попит на хмарні сервіси й загалом на галузь, але навіть попри нестабільну ситуацію у країні хмарний ринок продовжує зростати».
Про кадрові й економічні проблеми також говорить Денис Бурдук, CEO UCLOUD:
«Сьогодні нам потрібно працювати в умовах невизначеності й турбулентності через війну. Уповільнення економіки, мобілізаційні процеси, міграція спеціалістів — це те, з чим стикається UCLOUD у своїй щоденній діяльності. Попит на хмарні сервіси залишається, хоча динаміка дещо інша порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення».
Юрій Бонар, CTO SIM-Networks Україна, коментуючи ситуацію щодо українського офісу компанії, також вказує на загальну тенденцію до зменшення активності:
«Бізнеси стримані у запуску нових проєктів і прагнуть оптимізувати витрати, а для нас це означає зниження попиту. Також варто згадати складнощі з кадрами, спричинені воєнними подіями. З початком війни багато клієнтів прагнули убезпечити свої дані й перенести на закордонні сервери. Ми забезпечили цей процес. Наразі ситуація стабілізувалася. Ті, хто мали потребу у перенесенні, вже зробили це, а частина клієнтів залишилася працювати в Україні, впоравшись зі своїми побоюваннями. Водночас бізнеси залишаються гнучкими, що змушує нас адаптуватися до змін бюджетів і планів клієнтів протягом року».
Максим Агєєв, CEO De Novo, дотримується більш позитивної оцінки поточного стану галузі:
«Хмарні сервіси є, мабуть, єдиним сегментом ІТ ринку в Україні, який демонструє стійке зростання. Водночас частки як споживачів, так й провайдерів значно змінилися в останні два роки. Безплатні сервіси, що надаються AWS та MS Azure, призвели до перебалансування ринку у бік винесення даних за межі країни. Українські оператори також активно розвивають власні закордонні майданчики, аби відповідати запитам замовників. Однією з ключових проблем, на мій погляд, є відкрита та активна підтримка з боку держави ідеї щодо перенесення даних у хмари гіперскейлерів. Окрім того, на показники операторського бізнесу негативно впливає постійна девальвація гривні».
Адаптація до нових реалій
Хоча певна частка бізнесів в Україні припинила свою роботу, багатьом компаніям вдалося втриматися та навіть збільшити клієнтську базу. Ми дізналися, як адаптувалися до поточних воєнних реалій хмарні провайдери та яким був їхній «рецепт успіху».
Як це відбувалося в De Novo, розповідає Максим Агєєв:
«Ми давно адаптувалися до реалій економіки воєнного часу. Попри всі складнощі, наша компанія продовжує активно інвестувати в інновації, ми нарощуємо свої потужності не лише в Україні, а й у Німеччині. Ключовим інвестиційним напрямом для De Novo у 2024 році є Machine Learning. Ми прагнемо створювати конкурентоспроможні та привабливі сервіси для українських замовників. Зокрема для «цифрових лідерів» — підприємств, у яких цифровий складник визначає якість бізнесу».
Юрій Бонар із SIM-Networks Україна, стверджує, що вікно можливостей вдалося знайти завдяки специфіці бізнесу:
«Наші потужності знаходяться в Європі. Ми зараз у більшому пріоритеті, адже працюємо на українському ринку, маємо підтримку рідною мовою, локальний офіс та українську юридичну силу, але з розміщенням дата-центрів у Європі. Це дає змогу пропонувати клієнтам надійні й зрозумілі їм інфраструктурні рішення навіть під час війни. Оскільки ми вже тривалий час на ринку України й маємо стабільні позиції, то намагаємося також підтримувати український бізнес. Маємо спеціальні пропозиції для українських компаній, що дозволяють їм адаптуватися до нових умов».
Денис Бурдук зазначив, що війна також підштовхнула компанію до підкорення європейського ринку.
«Наразі UCLOUD має не тільки потужності в Європі, а й повноцінне представництво у Варшаві. Ми вважаємо це першим кроком до повноцінної експансії ринку хмарних сервісів ЄС», — зауважив наш співрозмовник.
Володимир Бєлов розповів, до яких кроків задля покращення ситуації вдається GigaCloud в Україні:
«Ми дотримуємося правила, що потрібно бути більш ефективними та готовими до будь-яких форс-мажорів, тому постійно оптимізуємо наші внутрішні бізнес-процеси та нарощуємо гнучкість. Наше вікно можливостей — це безперервний процес диджиталізації, який наразі відбувається прискореними темпами, а основа диджиталізації — це хмара. Бізнес і державний сектор активно диджиталізуються, і на фоні цього процесу хмарні технології мають попит».
Чи може допомогти регулювання на державному рівні?
Проблеми, які спіткали український IT-сектор, можуть бути лише частково вирішені у поточній ситуації, доки триває економічна нестабільність і кадровий голод. Але чи може хоча б теоретично держава допомогти вже зараз?
Юрій Бонар із SIM-Networks Україна вважає, що наразі основні зміни можливі тільки після завершення воєнних дій:
«Раніше наш бізнес успішно функціонував без зовнішньої підтримки чи дотацій. Зараз ми продовжуємо працювати, намагаючись зберегти свою стабільність. Єдине, що дійсно здатне зміцнити бізнес, — це завершення війни, до якого ми всі прагнемо та докладаємо зусиль».
Володимир Бєлов із GigaCloud в Україні наголошує на важливості впровадження вже ухвалених законодавчих ініціатив:
«Держава має розвивати стратегію Cloud First, яка прописана у межах Закону України «Про хмарні послуги». Насправді в цього Закону є величезний потенціал реалізації, але поки що він залишається лише на папері. Найбільша робота ще попереду. Щоб він запрацював, необхідно розробити й ухвалити низку норм.
Поки що держсектор продовжує інвестувати в «залізо», яке використовується неефективно, тому саме на регуляторному рівні потрібно заборонити це робити. Також необхідно регламентувати роботу з критично важливими даними. Вони мають знаходитися на території України, під контролем українських хмарних операторів. Ми маємо перейняти досвід країн ЄС і підтримати українських платників податків, тобто вітчизняних хмарних операторів, а не, наприклад, AWS й Azure, які наразі активно працюють з українськими замовниками».
Максим Агєєв із De Novo наголошує на важливості спрямувати зусилля на співпрацю з локальними гравцями хмарного ринку:
«Зараз держава в особі Мінцифри, НБУ та Міністерства оборони робить ставку на співпрацю із глобальними провайдерами. Така політика матиме стратегічно негативні наслідки для всіх вітчизняних операторів. Ба більше, сьогодні я не бачу жодних передумов для зміни ситуації».
Денис Бурдук з UCLOUD вважає, що держава має на регуляторному рівні впливати на розв’язання проблем, але аж ніяк на виклики, що постають перед бізнесом в Україні.
Майбутнє та перспективи галузі
Планування під час повномасштабної війни — чи не найбільш невдячна справа, і більшість респондентів із цим згодні. Проте кожна компанія самостійно прораховує ризики й оцінює перспективи, щоб підготуватися до різних сценаріїв розвитку подій.
На думку Дениса Бурдука, якщо війна закінчиться завтра — це будуть 2 роки післявоєнного відродження. Якщо війна триватиме впродовж наступних 2 років, то це буде час для акумуляції ресурсів (зовнішніх і внутрішніх), для збереження команди та бізнесу в цілому.
Про готовність до змін, які, беззаперечно, очікують український бізнес, заявляє Максим Агєєв із De Novo:
«Зростання конкуренції змушує шукати нові моделі ведення бізнесу, вкладати ресурси у покращення сервісів. Це наче перегони, що потребують значних коштів для постійного реінвестування та нарощування можливостей. Водночас український хмарний ринок далекий від насичення й дає змогу розвиватися професійним проєктам всередині країни. На мою думку, зростання зрілості хмарного ринку призведе до серії злиттів і поглинань, бо це природна логіка для будь-якої операторської діяльності. Додатковими драйверами розвитку хмар є і будуть такі фактори, як зростання кіберзагроз і необхідність посилення кібербезпеки, стрімкий розвиток ШІ, збільшення залежності багатьох видів діяльності від якості цифрових даних та моделі їхнього застосування тощо. Отже роботи має вистачити всім».
Позитивних прогнозів також дотримується Володимир Бєлов із GigaCloud в Україні:
«Український бізнес демонструє стійкість та інноваційність, активно використовуючи хмарні технології, штучний інтелект та аналітику даних для оптимізації й розвитку навіть в умовах війни. Хмарний ринок однозначно продовжить зростати, але відсоток зростання залежатиме від ситуації у країні. Крім того, збільшиться конкуренція із гіперскейлерами, тому українським операторам потрібно шукати нові ніші й укріплюватися на ринку.
Наразі створюються концепції та ініціативи для розвитку Cloud Strategy, щоб надати більш централізований підхід до впровадження хмарних рішень у державному секторі. Це дасть змогу забезпечити надійну й захищену інфраструктуру для зберігання даних і надання послуг. Важливо, щоб держава оперативно впроваджувала зміни у законодавстві та формувала чітку політику щодо використання хмарних технологій».
Думку про потенційний розвиток галузі підтримує Юрій Бонар із SIM-Networks Україна. Водночас він має сумніви щодо можливості довгострокового планування:
«Спитайте зараз будь-який бізнес або просто жителя України про найближчі плани. Відповідь буде одна: неможливо планувати за таких умов. Кожного дня є вірогідність втратити все водночас. Як і всі українці, ми сподіваємося на завершення війни. Через високу невизначеність складно щось планувати заздалегідь — всі діють відповідно до обставин. Ми орієнтуємося на поквартальні плани, оскільки немає чіткого розуміння, що чекає на нас через 2 роки. Якщо потрібно найняти працівника — робимо це, але планувати інвестиції на пів року чи рік зараз майже неможливо. Наше основне завдання — дочекатися більшої визначеності. При цьому важливо залишатися на плаву, постійно відстежуючи ситуацію і зміни у законодавстві, які можуть вимагати додаткових ресурсів для адаптації».
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
