Рушійними силами ринку хмарних обчислень, як і раніше, є потреби бізнесу, які прагнуть задовольняти постачальники хмарних послуг, а також нові технології – насамперед генеративний штучний інтелект (GenAI).
Сід Наг, віцепрезидент та аналітик Gartner називає хмари «незамінними» і вказує на те, що «не хмарні моделі визначають бізнес, а бізнес формує хмарні моделі».
Очікується, що у 2024 році всі сегменти хмарних послуг продовжать зростати, а найбільше зростання припаде на сегмент «Інфраструктура як послуга» (IaaS), частка якого збільшиться на 26,6%.
Розглянемо основні тренди у хмарних обчисленнях на 2024 рік і дізнаємося, що думають про них компанії, що надають хмарні та супутні послуги корпоративним клієнтам.
Штучний інтелект як послуга (AI as a Servise)
Це новий тип послуги, який дозволяє навіть невеликій компанії легко експериментувати з AI: знаходити закономірності в даних та ухвалювати обґрунтовані бізнес-рішення, покращувати комунікацію з клієнтами, виявляти випадки шахрайства, більш ефективно займатися фінансовим плануванням.
Ще кілька років ці можливості були доступні лише IT-гігантам на кшталт Google, Amazon, IBM та SAP, а тепер – будь-якій компанії, до того ж без великих вкладень, команди і просунутих технічних знань.
За прогнозами MarketDigits, до 2030 року ринок AIaaS досягне $98,21 мільярда, а середньорічний темп зростання до 2030 року становитиме 38,2%.
Андрій Михайленко, COO Colobridge, зауважив:
«Компанії, які вже накопичили велику кількість даних і продовжують це робити, прагнуть отримати з них додаткову цінність, і AI-інструменти якраз дозволяють це робити. А саме в форматі «штучний інтелект як послуга» ця можливість стає доступною бізнесу, для якого напрямок IT не є основним і який не може дозволити собі дорогі експерименти з аналітикою та моделями, що самонавчаються. Перші подібні інструменти з’являються не тільки на західних ринках, але й в Україні – це дуже позитивний тренд. Компанії, які не маючи власної потужної ресурсної бази почнуть впроваджувати такі рішення першими, безсумнівно, зможуть покращити свої результати й отримають певні конкурентні переваги».
Хмарні обчислення у реальному часі
Дейв Жируар, у минулому віцепрезидент Google з маркетингу, сказав:
«Швидкість – найкраща зброя в бізнесі. За інших рівних умов переможе найшвидша компанія на будь-якому ринку».
Наступного року компанії прагнутимуть ще оперативніше отримувати актуальні дані, використовуючи хмарні технології. Значну частку інформації, що споживатиме людство, генеруватимуть сервіси Netflix і Spotify, Zoom і Teams, платформи потокового відео та хмарні ігри.
Водночас цей тренд стимулює попит на накопичувачі зі швидким доступом. Наприклад, у Precedence Research аж до 2032 року прогнозують приріст ринку SSD на рівні 18,97%, а його драйверами називають міграцію до хмар чутливих до швидкості доступу сервісів (фінансових, медичних та інших).
Тарас Багнюк, Project Manager в SIM-Networks, зазначає:
«Якщо розглядати цей коментар з точки зору трендів та економічної ситуації у світі, загалом нічого нового нас не очікує. Технологія SSD стає все доступнішою, що веде до здешевлення GB/USD (вартість гігабайту). Але з точки зору швидкодії стримуючим фактором у сегменті може стати впровадження рішень на базі відносно нових та неопрацьованих стандартів PCIe v4 та v5, імплементація яких може зайняти роки. Стосовно зростання ринку публічних хмар та сервісів, то ми, скоріше, спостерігаємо рецесію та мінімальні коливання. Кількість закритих хмарних сервісів, невдалих проєктів платформ потокового відео, як і декілька великих скандалів зі зміною правил користування подібними сервісами (Netflix і обмеження їх підписки), зростання популярності стримінгової платформи Plex скоріше свідчать про зростання популярності «домашніх» малих станцій та, можливо, community-хмар».
Гібридні хмари та мультихмари
За даними Flexera, кількість компаній, що використовують гібридний мультихмарний підхід, найближчим часом зросте з 51% до 58%. Понад дві третини (72%) компаній вважають за краще будувати гібридну IT-інфраструктуру, а 87% – мультихмарну.
У TechTareget впевнені, що гібридна хмара здатна забезпечити вищий рівень гнучкості та контролю над IT-інфраструктурою, покращену відповідність внутрішнім протоколам безпеки та оптимізувати процеси, в яких залучені чутливі до затримок дані.
Кирило Науменко, технічний директор GigaCloud, зазначає:
«Через стрімке зростання популярності мультихмар розвивається і ринок сервісів для полегшення роботи з ними. Зокрема, для управління ресурсами в різних хмарах, зменшення вартості перенесення інфраструктури та підвищення безпеки даних. Уже сьогодні ми бачимо серед українських компаній попит на мультихмарність. У зв’язку з воєнними діями вони хочуть якомога надійніше захистити дані, тому розміщають їх у кількох провайдерів».
Відмовостійкість та безпека
Наступного року кількість кіберзагроз зростатиме, а способи крадіжки даних стануть ще витонченішими.
За оцінкою Cybersecurity Ventures, як мінімум до 2025 року кількість кіберзлочинів щорічно збільшуватиметься на 15%, що призведе до збитків на рівні $10,5 трильйонів.
Хоча захист даних у хмарі – завдання, яке потребує комплексного рішення, і провайдер не захищає від усіх кіберзагроз, проте може запропонувати рішення, які частково захистять бізнес та некомерційні організації. Насамперед це шифрування, інструменти резервного копіювання та післяаварійного відновлення у хмарі.
Андрій Михайленко, COO Colobridge, розповідає:
«Попит на рішення для автоматизованого створення резервних копій та аварійне відновлення в Україні зростає синхронно із глобальним ринком, але основний драйвер у нас інший – це прагнення захистити корпоративні цифрові активи від знищення внаслідок воєнних дій. Це зумовлює певну специфіку надання цих послуг: компанії прагнуть зберігати свої дані не просто на резервному майданчику поза межами локальної інфраструктури, а за межами країни. Переважно у сертифікованих європейських дата-центрах, які надійно захищені від фізичного знищення».
Периферійні обчислення
Периферійні обчислення дозволять постачальникам хмарних послуг розгортати свої платформи ближче до кінцевих користувачів, щоб гарантувати їм надшвидку обробку даних, скоротити затримки та підвищити загальну продуктивність конкретних систем.
Зараз ведеться активна робота над тим, щоб спростити інтеграцію периферійних та хмарних обчислень, більш ефективно керувати даними в різних середовищах і глибше контролювати їхню версійність.
Кирило Науменко, технічний директор GigaCloud, зазначає:
«IT-інфраструктура фізично стає ближче до споживача. Компанії створюють Edge-дата-центри безпосередньо на власних майданчиках, наприклад на виробництвах, і використовують периферійні обчислення. Фактично обробка даних максимально наближається до джерела їх виникнення, що покращує аналітику й ухвалення рішень у реальному часі.
Рішення Edge-to-Cloud забезпечує пришвидшення обробки даних, зростання продуктивності сервісів, спрощення IT-інфраструктури, а також підвищення її надійності та безпеки. Цей тренд особливо важливий на тлі розвитку інтернету речей (IoT). Адже зі збільшенням кількості підключених пристроїв, які продукуватимуть великі обсяги даних, зростатиме і навантаження на традиційні хмарні інфраструктури. В Україні вже спостерігаються поодинокі запити клієнтів на Edge-to-Cloud – побудову приватної хмари на власних майданчиках. Поки що це тільки великі виробництва, тоді як більшість компаній обирають розміщення саме у дата-центрах провайдера в Україні та ЄС».
Спрощення роботи з хмарними продуктами
Популярність платформ low code і no code вийшла на той рівень, коли бізнес вже ефективно закриває потребу у створенні нових застосунків за допомогою фахівців, які не мають глибоких технічних знань у програмуванні.
Цей тренд підхопили постачальники послуг хмар: спростили інтерфейси своїх хмарних продуктів, щоб зробити розгортання й управління зрозумілим без специфічних технічних навичок.
В Amazon цим займається сервіс AWS Cloud Formation, який автоматизує багато процесів управління хмарною інфраструктурою та дозволяє абстрагуватися від низькорівневих завдань, що потребують навичок кодування.
Тарас Багнюк, Project Manager в SIM-Networks, зауважує:
«Дійсно, більшість популярних платформ вже є «обкатаними» рішеннями, а на ринку досить багато спеціалістів, які вміють працювати з публічними хмарними сервісами. Зараз не є проблемою знайти фахівця з Azure, AWS, OpenStack, VMware і так далі. Більша проблема полягає саме в пошуках профільних спеціалістів із цих платформ. Тих, що зможуть тонко налаштувати архітектуру під потреби проєкту, щоб ефективно використовувати як фінансові, так і технічні ресурси. І ця проблема, скоріш за все, буде лише наростати. Особисто більше схиляюсь до мікросервісних хмарних інфраструктур (наприклад, OpenStack). При «обкатці» подібних систем зрештою отримуєш саме ті ресурси, які підходять для бізнес-завдань, із мінімальними обмеженнями з точки зору гіпервізора».
Kubernetes і Docker
Kubernetes, opensource-платформа оркестрації контейнерів, автоматизує процеси розгортання, масштабування та керування контейнерними програмами. А Docker допомагає пакувати застосунки для подальшого запуску на будь-яких платформах за допомогою контейнеризації.
Ці дві технології доповнюють одна одну і в цілому дозволяють підвищити ефективність, гнучкість та масштабованість хмарних розгортань, а також спростити процеси розробки, тестування й подальшого керування застосунками. Сумарно на Kubernetes і Docker зараз припадає більша частина глобального ринку технологій контейнеризації.
Геннадій Карпов, СТО національного хмарного провайдера De Novo, зазначає:
«Застосування контейнеризації та мікросервісних архітектур, де-факто, стали світовим стандартом у розробці застосунків green field. Також вже не один рік спостерігається явний тренд трансформації успадкованих ІТ-ландшафтів до cloud native, і Україна не є винятком. Донедавна вітчизняні компанії для розміщення cloud native застосунків обирали, в більшості випадків, глобальні публічні хмари. Однак варто звернути увагу на Gartner Magic Quadrant for Container Management 2023, де VMware з’явилася у квадранті лідерів зі своїм портфоліо Tanzu. Це відкриває нові можливості для розгортання cloud native ландшафтів у колективних і приватних хмарах вітчизняних провайдерів, хмарні платформи яких базуються саме на технологіях VMware».
Конфіденційність
Процес розробки технологічних, нормативних та законодавчих рішень для безпечнішого управління хмар набирає обертів. Більшості компаній справді критично важливо бути впевненими у конфіденційності інформації, яку вони передають на зберігання третій стороні – хмарному провайдеру.
Для забезпечення приватності впроваджують моделі нульової довіри (Zero Trust), використовують шифрування даних до відправлення їх у хмару або брокерів безпечного доступу до хмари (Cloud Security Access Broker), які відстежують активність користувачів та дотримання затверджених політик безпеки.
Тарас Багнюк, Project Manager в SIM-Networks, розповідає:
«Більшість адекватних провайдерів хмарних послуг, які довго працюють на ринку, нічого нового для себе не почерпнуть у цьому тренді, адже давно працюють за стандартами конфіденційності й діють в канві загальноєвропейського або американського законодавства. Швидше, викликають деяке занепокоєння великі гравці на ринку, оскільки зі збільшенням хмарної інфраструктури та і загалом лінійки SaaS-послуг зберегти баланс між безпекою та зручністю стає важче і важче. Це вже не кажучи про дефіцит кадрів на ринку, та і загалом тенденцію до перекладення відповідальності за збереження даних на кінцевого користувача. Скоріш за все, ринок найближчим часом зіткнеться з новими законодавчими ініціативами щодо регуляції збереження даних провайдерами хмарних послуг. Так само як і регуляції метрик, які провайдери можуть збирати та зберігати. Загалом сфера хмарних послуг йде до більшої прозорості використання, але імплементація подібних рішень може зайняти не один рік».
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
