Хмарні рішення – це тренд бізнес-середовища останніх років. Щонайменше 94% компаній використовують певні технології на базі хмар. Експерти тим часом пророкують значні зрушення на ринку. У 2024 році об’єм витрат на хмарне устаткування та супутні компоненти може сягнути понад $1 трильйон.
Хмари приваблюють підприємців через різні причини. Переважно бізнес цікавить перспектива вищих прибутків, надійності та широкого спектра додаткових послуг. Проте вже тривалий час саме кібербезпека – беззаперечний пріоритет для глобальних організацій.
Слід пам’ятати, що панацеї від ризиків у мережі не існує. Хмари не гарантують всебічну недоторканість підприємства.
Кібератаки, стихійні лиха або технічні колапси – повністю від цього не врятують навіть хмари. Однак ці сервіси мають достатній запас міцності. Моніторинг загроз, кризовий менеджмент та управління ризиками у хмарі проводити значно легше й безпечніше.
Чого варто остерігатися?
Потенційні ризики хмарної безпеки вкрай різноманітні. Компанії змушені постійно адаптуватися, щоб раптово не потрапити у кризову ситуацію. Більшість загроз мають суто технічний характер та пов’язані з факторами захищеності від хакерів і якістю програмного й апаратного забезпечення. До таких варто віднести кібербезпеку й операційну надійність.
Зловмисники в мережі – це ледь не найбільша загроза стійкості підприємства. Хакери можуть викрасти дані, підірвати логістику або ж взагалі зруйнувати мережеві протоколи. Передовсім це тягне за собою суттєві репутаційні втрати для компанії.
Перебої з логістичними лініями загрожують на певний час паралізувати виконання зобов’язань. Водночас витік чутливої інформації підвищує ризики невідповідності нормативним вимогам, оскільки компанія не змогла вберегти доручені персональні дані клієнтів.
Хмарна інфраструктура суттєво полегшує операційний тягар підприємства. Бізнес завжди може покластися на надійного провайдера, передавши йому частину відповідальності та функцій. Це дає змогу заощадити на «залізі» і спрямувати збережені кошти на корпоративні потреби підприємства. Хмарні оператори відстежують стан мережі, попереджають потенційні хакерські атаки, забезпечують коректний бекап і за потреби надають доступ до даних у режимі реального часу.
Перевагою провайдерських послуг також є економія на відділі власних айтівців. Тримати чималий штат фахівців із кібербезпеки немає потреби. Для ефективної роботи внутрішньої системи вистачить кількох надійних спеціалістів. Зокрема, це мінімізує інсайдерські ризики, тобто ненавмисну або спрямовану внутрішню шкоду кіберсистемі.
Як захищатися?
Ефективне управління ризиками у хмарі починається з обрання надійного провайдера. При цьому слід розуміти, що саме на ньому лежатиме переважна частина операційних повноважень.
Критеріїв для оцінки провайдерів достатньо. Найбільший авторитет, безперечно, мають компанії з досвідом роботи та належною сертифікацією на державному й міжнародному рівнях, а також ті, які надають стабільні та якісні послуги протягом тривалого часу.
Важливим фактором є операційний функціонал провайдера, кількість головних та резервних каналів передачі даних, а також швидкість. Хмари не терплять зволікань. За умов кризи провайдер має реагувати в режимі реального часу: запобігати загрозам, що постають перед клієнтами, або ж забезпечити швидке аварійне відновлення.
Належне реагування у хмарі неможливе без попереднього аналізу ризиків. Це багатофакторний процес оцінки середовища, в якому існує хмарна інфраструктура компанії.
Нині технології масштабуються. Швидкість передачі та складність хмарних процесів можуть призвести до перевантаження системи. Кількість сповіщень про ризики зросте настільки, що оператори будуть не в змозі подолати всі виклики одночасно. Тож аналіз ризиків – це насамперед розставлення правильних пріоритетів, аналіз загроз та ресурсів, а також напрацювання сценаріїв чіткого плану дій.
Дані у хмарі не убезпечені від зламів і крадіжок. І хоча бекап дає гарантію аварійного відновлення, більшість критичних даних, зокрема персональні, опиняться в руках зловмисників.
Один зі способів мінімізації цієї загрози – шифрування інформації. Інструмент переслідує одразу дві цілі: перешкодити доступу даних як ззовні, так і зсередини.
Шифрування даних у хмарі необхідне, але поки не отримало достатнього поширення. Щонайменше 40% усіх приватних даних у хмарах – це саме чутлива інформація, а зашифровано з неї менше половини.
Підсумки
Міграція у хмари – це системне рішення для компанії. Варто зрозуміти, навіщо взагалі його ухвалили та чого саме підприємство намагається домогтися?
Переваги хмар очевидні, але певні ризики теж існують. Один із них – неналежне використання наданих послуг, ненадійний провайдер або хибний план кризового менеджменту.
Управління ризиками у хмарі зводиться найперше до аналізу середовища. Зокрема, які загрози стоять перед хмарною інфраструктурою компанії першочергово і які системні дані варто рятувати пріоритетно? Лише відповіді на ці питання дозволяють коректно й ефективно керувати ризиками у хмарі.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
Редакція не несе відповідальності за інформацію, викладену у блогах. Це особиста думка автора.
