Ми отримали ексклюзивний коментар із комітету економічного розвитку, де працюють над створенням законопроєкту про економічне бронювання. Голова комітету Дмитро Наталуха впевнений: це єдине рішення, яке може забезпечити Сили оборони фінансуванням і водночас зберегти бізнес.
У Міноборони підрахували: утримання одного бійця ЗСУ обходиться державі в 1 мільйон 200 тисяч гривень на рік. Для армії чисельністю 1 мільйон 250 тисяч осіб видатки становлять 1 трильйон 700 мільярдів гривень на рік. Ця сума дорівнює сукупним доходам державного бюджету України. При цьому фінансувати армію за рахунок макроекономічної допомоги не можна, тому ця відповідальність лежить суто на плечах українських платників податків.
Більше того, затримка з ухваленням законопроєкту про виділення Сенатом фінансової допомоги Україні показала, що покладатися винятково на підтримку партнерів – ризиковане рішення. В таких умовах збереження українського бізнесу є життєво необхідним для роботи державної економіки. На практиці ж ситуація виглядає інакше.
Тарас Філатов, засновник IT-компанії DeepX, що займається комерційними та ВПК розробками у сферах Computer Vision, Machine Learning, ділиться: днями працівники ТЦК затримали провідного фахівця компанії, одного із топових Computer Vision розробників та дослідників.
Тарас Філатов наполягає: втрата такого кадру для компанії – це великий виклик для неї. Попри те, що DeepX дотична до ВПК інфраструктури, компанія не може бронювати своїх співробітників, оскільки не підходить під критерії «критично важливих для економіки країни».
Відтік грошей і тінізація економіки
Ризик бути мобілізованим підштовхує військовозобов’язаних розривати трудові відносини із працедавцями, принаймні фіктивно. Працедавці, побоюючись втрати кадрів, пристають на такі умови, сплачуючи зарплату «у конверті».
Ці ж фактори підштовхують IT-компанії при наймі на роботу надавати перевагу персоналу з Індії та Пакистану, зауважує ексочільниця Фонду держмайна Ольга Батова.
У такій загрозливій для збереження української економіки ситуації виходом могла б стати модель економічного бронювання, вважають у комітеті ВРУ з питань економічного розвитку.
Аналогічні думки озвучив засновник БФ «Повернись живим» Тарас Чмут в інтерв'ю Ukrainer:
«Ми не можемо сказати: «Ми воюємо, а Захід дасть грошей». Захід може не дати грошей. І тоді все, що було, втрачає зміст. І тоді нам треба знайти золоту середину між тим, щоб люди були в економіці, економіка працювала, але при цьому люди перебували в Силах оборони. І це проблема. Бо це породжує тему економічного бронювання».
Стримувати ідею економічного бронювання могло лише одне – страх перед конфронтацією між бізнесом та військовослужбовцями. Про те, що у Зеленського готують проєкт економічного бронювання, говорили ще в лютому. Однак на той момент справи далі розмов не пішли. Ймовірно, на це вплинула напруга у темі законопроєкту про мобілізацію.
Вказана тема знову почала циркулювати в публічному просторі на початку минулого місяця. Під час брифінгу 8 травня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія визнав, що у парламенті тривають обговорення двох моделей економічного бронювання. Хоч і уточнив, що перед політикумом постало гостре питання щодо соціальної справедливості.
«Багато опонентів кажуть, що багаті не служать, а бідні йдуть до армії», – додав Арахамія.
Член комітету ВРУ з питань економічного розвитку Ігор Марчук 16 травня у фейсбук-дописі поділився:
«У комітеті економіки є пропозиції щодо економічного бронювання, які надають можливість роботодавцю самостійно визначити стратегічно важливих для підтримки життєдіяльності бізнесу робітників, сплатити 20 тисяч гривень на місяць військового збору за кожного з них і продовжувати працювати та сплачувати податки, необхідні для забезпечення Сил безпеки та оборони».
Ми звернулися до лідера ініціативної групи комітету Дмитра Наталухи й отримали ексклюзивний коментар про моделі економічного бронювання, які готуються до розгляду ВРУ.
За словами нардепа, ініціативна група підготувала три варіанти законопроєкту: бронювання на підставі військового збору, зарплати й за змішаною моделлю.
«Перш ніж реєструвати їх, нам потрібно отримати ствердну позицію різних стейкхолдерів, у першу чергу бізнесу, стосовно того, яку саме модель вони підтримують. Це досить складний процес, бо ми нон-стоп у діалозі з абсолютно різними бізнес-обʼєднаннями та асоціаціями. Крім того, тексти законопроєктів ми розіслали головам усіх фракцій і депутатських груп, а також профільним міністерствам. З ними ми також вибудовуємо прямий діалог по цьому питанню», – уточнив Дмитро Наталуха.
Фахівці припускають, що економічне бронювання могло б стати потужним інструментом детінізації економіки.
Експерт «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин в ефірі «Українського радіо» зауважив, що в Україні налічується приблизно 950 тисяч військовозобов’язаних, які перебувають «у тіні» – вони не працюють і не сплачують податків. Можливість економічного бронювання могла б підштовхнути таких осіб офіційно реєструвати трудові відносини.
«Головне завдання економічного бронювання – це зібрати гроші у бюджет для фінансування армії. Але ймовірно, що цей підхід також зупинить зростання «тіні». Визначальним фактором для бронювання працівника має стати його роль у роботі підприємства. Якщо людину важко замінити, то бізнес буде готовий платити цей збір», – зауважив Дмитро Наталуха.
Однак щоб економічне бронювання працювало, замало ухвалити відповідний законопроєкт. Зараз закон диктує підприємцю ставити кожного співробітника на військовий облік, але це можливо лише після реєстрації особи в ТЦК. Тобто людину можуть мобілізувати швидше, аніж підприємець встигне її забронювати.
«Одна з основних проблем полягає у тому, що навіть той, хто зараз має право на бронь, дуже часто нею не користується. Система працює як лотерея – на кожному етапі тебе можуть мобілізувати, бо є чимало лазівок. Повторюся, що це стосується підприємств, які вже мають статус критичних», – каже наш співрозмовник.
Тобто, якщо інженеру оборонної компанії, яка робить, умовно, ракети, не встигнуть продовжити бронь через якісь нюанси з документами, є висока ймовірність, що замість заводу він поїде у навчальний центр.
«Тому із самого початку ми пропонували fast-track. Ми розуміємо, що людина має стояти на обліку й оновлювати дані. Втім, малоймовірно, що вона зробить це, усвідомлюючи всі ризики та недосконалість системи. Тож наша пропозиція – робити певний підготовчий період.
Умовно це виглядає так: підприємство подає документи на бронювання й у працівника зʼявляється жовтий QR-код. Він дає відстрочку на місяць. Виключно щоб привести до ладу всі документи. Коли ця процедура пройдена, працівник отримує зелений QR-код, який свідчить, що він заброньований.
Це взаємовигідна стратегія. У нас зʼявиться не тільки дієва система бронювання, а й більше людей із приведеними до ладу документами».
Економічне бронювання має стати доступним для всіх форм ведення бізнесу, у тому числі для ФОПів, яких серед айтівців 87%. Щоб ця підстава не стала просто інструментом для уникнення мобілізації, у законі мають бути передбачені дієві запобіжники.
«Це може бути стандартна виписка із банку, яка підтверджує, що за кілька місяців до бронювання у підприємця був оборот коштів, який і дає йому змогу сплачувати підвищений військовий збір», – пояснив Дмитро Наталуха.
Минулого тижня у ЗМІ з’явилась інформація, що у владі остаточно відмовилися від економічного бронювання. Проте наше джерело у парламенті стверджує, що шанс все ще є.
«Насправді жодного рішення все ще не ухвалено. Весь економічний блок Офісу та найближче оточення Президента схиляються до реформи бронювання. Загалом зараз більше йдеться не про те, чи потрібне економічне бронювання, а про те, якої форми воно буде. Всі анонімні вкиди про відмову від цієї ідеї насправді були спробою відвернути це рішення», – пояснює наш співрозмовник.
На думку Дмитра Наталухи, ця інформація мала зворотний ефект.
«Ситуація мала б виглядати так: новина доходить до Президента, він бачить непопулярність рішення і відмовляється від нього. Але сталося навпаки, оскільки новина викликала хвилю критики й обурення від бізнесу. Не промовчали навіть ті бізнесмени, які користуються авторитетом в Офісі, входять до складу Ради з питань підтримки підприємництва. Ефект виявився кардинально іншим. Активізувалась петиція на сайті Президента. Там зараз вже понад 10 тисяч підписів, адже досі нейтральні люди почали підтримувати економічне бронювання», – зазначив він.
Однак економічне бронювання – не чарівна пігулка. Як і будь-які зміни, воно несе за собою ризики. Попри нагальну потребу у поповненні рядів Сил оборони ігнорувати крихкість економіки стає дедалі важче.
Читайте також на ProIT про розвиток української IT-індустрії в умовах війни: виклики та перспективи.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
