В Україні почнуть регулювати криптоактиви й оподатковувати їх. Проєкт відповідного закону представила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Розповідаємо про головні новації законопроєкту.
Законопроєкт поділяє віртуальні активи на такі типи:
- віртуальні активи, які не є токенами з прив’язкою до активів та токенами електронних грошей;
- сервісні токени;
- токени з прив’язкою до активів;
- токени електронних грошей.
Важливо при цьому, що законопроєкт не регулюватиме NFT.
Оподатковуватися будуть такі операції:
- продаж віртуальних активів за тверду валюту;
- обмін віртуальних активів на товари та послуги реального світу.
Не оподатковуватимуться такі операції:
- створення віртуальних активів (майнінг), розміщення (перший продаж) та погашення емітентом;
- обмін на інші віртуальні активи;
- зростання ринкової вартості активу.
Ставку податку для юридичних осіб пропонують встановити на тому ж рівні, як і з доходу у твердій валюті: 18% податку на дохід плюс 1,5% військового збору. Операції з сервісними токенами та токенами з прив’язкою до активів – постачання товарів або послуг, що здійснюється на виконання (погашення) таких токенів – оподатковуються ПДВ.
Ставки податку для фізичних осіб різняться залежно від періоду, протягом якого фізособа володіла активом, а також від розміру доходу:
- Прибуток від продажу віртуального активу оподатковується за ставкою 5%, якщо фізособа володіла активом більше одного року.
- Прибуток оподатковується за ставкою 18%, якщо фізособа володіла віртуальним активом менше ніж рік.
- Якщо загальний річний дохід від операцій з віртуальними активами й іншими інвестиційними активами не перевищує сто мінімальних зарплат, інвестиційний прибуток не підлягає оподаткуванню (з 1 квітня 2023 року мінімальна зарплата становить 6700 грн).
Фізичні особи мають самостійно подавати річну декларацію, в якій декларувати дохід від операцій з віртуальними активами, та самостійно сплачувати податки.
Якщо законопроєкт приймуть, він набуде чинності через рік після опублікування.
Однак профільний комітет ВР ще доопрацьовуватиме проєкт перед реєстрацією у ВР, тож ці норми та ставки податків можуть ще змінитися.
Досвід інших країн в оподаткуванні криптовалют
Проєкт закону щодо регулювання криптовалют НКЦПФР розробляла спільно з проєктом USAID «Реформування фінансового сектору» з осені 2022 року.
Його мета – впровадження в Україні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) про ринки віртуальних активів та про внесення змін до Директиви 2019/1937/ЄС (Markets in Crypto assets, або ж МіСА). Цей регламент набуде чинності в ЄС з 29 червня 2023 року і повноцінно працюватиме з 30 грудня 2024 року.
Станом на зараз у світі немає єдиного підходу до регулювання криптоактивів.
Наприклад, у Німеччині криптовалюти вважаються фінансовими інструментами. При збереженні криптоактивів понад один рік їх продаж не підлягає оподаткуванню. Однак, якщо криптовалюта зберігається менше року і власник хоче її продати, тоді продаж оподатковуватиметься за умови, що сума продажу перевищує 600 євро. У Швейцарії ж криптовалюта прирівняна до іноземних валют – операції з нею звільнені від ПДВ, але оподатковуються як майно. У Фінляндії криптовалюта визначається як фінансовий інструмент, операції з ними вважаються приватними угодами й звільнені від ПДВ.
