Рутинне використання хмарних послуг зберігання – нова реальність. У 2023 році в смартфоні середньостатистичного користувача налічується близько 2100 фотографій, і це без урахування документів, аудіо та книг. А за день населення планети сумарно генерує понад 2,5 квінтильйона байт даних.
Для їх зберігання й обміну часто використовують хмарні сервіси у вигляді готових SaaS-рішень на кшталт Google Drive або Dropbox. Це зручно: дані розміщуються централізовано, доступні через інтернет будь-коли та з будь-якої точки світу, до того ж багато сервісів мають безкоштовні тарифні плани. Однак такий варіант зберігання підходить не всім. Розповімо чому і допоможемо визначитися з відповідним сервісом для особистих та корпоративних завдань.
Популярні сервіси для зберігання й обміну даними у хмарі
Спочатку зробимо стислий огляд хмарних продуктів, яким можна довірити свої дані. Не будемо оригінальними – почнемо з найвідоміших в Україні хмарних сховищ.
Google Drive
Він точно заслуговує, щоб про нього написали трохи більше, ніж відомо звичайному користувачеві. Наприклад, у Google Drive є інструменти резервного копіювання робочих столів у macOS та Windows, функції спільного використання, офлайн-доступ до документів і Google Workspace для бізнесу. Популярність пояснюється масовістю, доступністю і простотою у використанні сервісів Google.
Dropbox
Одна з найкращих платформ для хмарного зберігання з можливістю сторонньої інтеграції. Вона відмінно «спрацювалася» зі всіма популярними десктопними та мобільними ОС, а також автоматично синхронізує дані між ними та хмарою. Існує режим Paper для спільної роботи в режимі реального часу та пошук всередині документів.
Microsoft OneDrive
Логічний вибір для тих, хто віддає перевагу десктопній Windows, – з її 10-ю він версією хмарне сховище тісно інтегроване і навіть входить до пакета Microsoft 365. Створені клієнти для Android, iOS і macOS, можна налаштувати синхронізацію і створювати резервні копії даних.
Є розширені можливості спільної роботи, функції автозбереження та відтворення мультимедіа з хмари без завантаження на пристрій. З екзотичних можливостей – інтелектуальний пошук фото з можливістю впізнавання осіб та ідентифікації об’єктів.
MEGA
Спадкоємець популярного колись файлообмінника Megaupload, окрім привабливих умов зберігання, приваблює простим інтерфейсом з функцією Drag&Drop (можна просто перетягувати файли мишкою), мультиплатформенною реалізацією та переглядом вмісту у вигляді ескізів.
Box
Продумана синхронізація з Google Docs, Microsoft 365, папками на фізичному пристрої та хмарою – найцікавіші можливості цього сховища. Box легко інтегрується з Finder у macOS та Провідником у Windows, підтримує спільну роботу з файлами, дає змогу реалізувати до них багаторівневий доступ і загалом має досить багато функцій, цікавих бізнес-користувачам.
Деякі компанії надають хмарні послуги зберігання «для своїх». Такі є в Apple, Xiaomi (Xiaomi Cloud) та навіть у низки українських стільникових операторів: протягом останніх кількох років з’явилися Vodafone Cloud і Lifebox, а Київстар пропонує корпоративним клієнтам сховище Cloud Archive Storage на базі Microsoft Azure.
Як вибрати хмарне сховище для особистого користування
Головним критерієм часто стає кількість гігабайт у безкоштовному тарифі. У цьому плані найщедрішими виявилися Google Drive та MEGA: 15 ГБ та 20 ГБ (або 50 ГБ протягом першого місяця використання) відповідно. Microsoft суттєво урізав ліміти безкоштовного зберігання – тепер він пропонує 5 ГБ замість 15 ГБ раніше, а у Dropbox безкоштовно зберігати можна всього 2 ГБ.
Також користувачі вибирають хмарні сховища з урахуванням таких чинників:
- зручні клієнти для різних ОС (десктопних та мобільних);
- простий інтерфейс зрозумілою мовою;
- робота з версійністю файлів;
- автоматична синхронізація з хмарою;
- швидкий перегляд файлів без завантаження;
- доступні за ціною платні тарифи.
На останніх варто зупинитися окремо, адже можливостей базового тарифу часто не вистачає. Зазвичай хмарне зберігання тарифікується помісячно, але за умови передоплати на рік сервіси надають знижки. В Google Drive найдешевший тариф Basic (100 ГБ) коштує 69,99 грн/місяць або 459 грн/рік, а Standart (200 ГБ) – вже 80 грн/місяць або 800 грн/рік. Ті самі 100 ТБ у Microsoft OneDrive надають за 59 грн/місяць або за 589 грн/рік.
Оптимальний для особистого зберігання тариф Dropbox Plus коштує 402 грн/місяць або 4354 грн/рік і передбачає додатково 2 ТБ до основного сховища. У лайтовому тарифі (Pto Lite) від MEGA за 400 ГБ потрібно заплатити 193,88 грн/місяць або 1 942,30 грн/рік. А в Box за 467 грн/місяць або 4202 грн/рік вам запропонують 100 ГБ у пакеті Personal Pro.
Найважливіше у сервісах хмарного зберігання для бізнесу
Безпека та надійність зберігання – головні критерії для бізнес-клієнтів. Готові сервіси хмарного зберігання часто не забезпечують необхідної контрольованості, що може призвести до появи додаткових ризиків.
Наприклад, Google Drive не підтримує наскрізне шифрування, а у 2018 році компанії навіть довелося виправдовуватися за те, що документи з доступом за покликанням у Google Docs індексують пошукові системи. В тому ж Dropbox інформація захищена 256-бітовим AES та SSL-шифруванням і передбачене використання USB-ключа, однак у 2022 році на серверах компанії стався великий витік даних із приватних репозиторіїв.
Таким чином, зберігання даних у масових онлайн-сховищах вимагає зваженого підходу та постійного контролю, щоб запобігти виникненню безпекових інцидентів.
У цьому переконаний Олександр Щербак, інженер-консультант із Cloud рішень компанії «ІТ-Інтегратор»:
«Так чи інакше, незалежно від розмірів бізнесу, майже всі компанії – як приватні, так і державні – в наш час користуються хмарними сервісами. У поточних реаліях збереження даних дорівнює збереженню бізнесу, а тому правильний вибір платформи є запорукою безпеки».
Бізнес також звертає увагу на такі чинники:
- вартість місячного/річного обслуговування – вищі тарифи для корпоративів зазвичай компенсуються додатковою функціональністю, тож є виправданими;
- інструменти для спільної роботи – забезпечують доступ до папок та файлів для команди, яка працює над проєктом;
- можливості інтеграції та синхронізації – економлять час і дають змогу контролювати дані в межах компанії;
- клієнтська підтримка – має бути оперативною та зручною (багатомовність, декілька каналів зв’язку) на випадок ситуацій, коли треба терміново відновити доступ до даних.
Антон Ісаєв, System Architect в EPAM, уточнює, за яких умов бізнес може обирати готове SaaS-рішення та на що в цьому випадку звертати увагу:
«Якщо у вас досить простий бізнес, у якому немає надсерйозних вимог до кастомізації інфраструктури, тоді вам ідеально підходять SaaS-рішення того хмарного провайдера, яким ви вже користуєтеся. Проте зверніть увагу на безпеку даних з точки зору міжнародних регуляторних політик, вони можуть бути для вас вкрай важливими при виборі провайдера. Зокрема, йдеться про GDPR (політики зберігання даних мешканців ЄС), HIPAA (політики зберігання медичних даних), PCI DSS політики роботи з даними, які генеруються платіжними системами у процесі оплати тощо».
Які альтернативи хмарним сервісам зберігання є у корпоративних клієнтів
За даними Євростату, 53% компаній орендують хмари саме заради зберігання даних. Чому ж бізнес не користується такими зручними (на перший погляд) готовими рішеннями для зберігання даних?
Валерій Яцківський, керівник напряму з інформаційної безпеки IT-Solutions, пояснює це так:
«Питань, чи зберігати дані у хмарі, в українського бізнесу вже не виникає. Після початку повномасштабного нападу країну держава дуже швидко дозволила використовувати міжнародні хмарні сервіси. Вже 8 березня 2022 року Нацбанк постановою № 42 врегулював питання щодо використання хмарних послуг банками України. Вони отримали можливість надавати банківські послуги та здійснювати процесинг, використовуючи хмарні сервіси іноземних держав на період воєнного стану та впродовж двох років після його скасування. З 12 березня того ж року Кабмін дозволив українським державним установам у воєнний час користуватися хмарними технологіями з розміщенням даних у закордонних дата-центрах (перелік країн регламентовано), а вже 17 березня Президент Володимир Зеленський підписав закон про хмарні послуги, який ВР ухвалила 17 лютого».
Українському бізнесу дали зелене світло і частина компаній убезпечила в такий спосіб свої дані. Традиційно комерційні організації обирають серед лідерів ринку: Azure, AWS і Google Cloud, які розміщують дані у провідних дата-центрах світу та захищають їх на найвищому рівні. Але це зовсім не означає, що проблема зі збереженням даних буде вирішена раз і назавжди (принаймні доки користування цими сервісами буде у правовому полі).
«Великі хмарні провайдери приділяють багато уваги кібербезпеці, проте цього недостатньо для повного захисту користувачів. Їм необхідно розуміти, як належно налаштовувати доступ до сервісів та їх використання, адже помилки можуть призвести до порушення безпеки. Крім того, вони мають нести відповідальність за налаштування доступу і контроль користувачів, щоб уникнути зловживань, забезпечувати безпеку власних застосунків і систем, що використовують хмарні ресурси та періодично перевіряти власні рішення на безпеку», – наголошує Валерій Яцківський.
Практичні рекомендації щодо використання хмарних сховищ надав співзасновник і технічний директор Tucha Володимир Мельник:
«Забезпечення безпеки даних – це насправді нескладні кроки. Та головні чинники, за яких вони працюють, – комплексний підхід, системне використання та контроль за їх виконанням. Створюйте складні паролі та зберігайте їх у надійному місці. Розподіляйте між співробітниками ролі з різними рівнями доступу до даних, що зберігаються у хмарах. Ведіть журнали доступу та використовуйте інструменти аудиту для відстежування подій і дій користувачів. Забезпечуйте шифрування даних як при передачі, так і при зберіганні, що допоможе запобігти несанкціонованому доступу до інформації. Обов’язково потурбуйтеся про регулярне резервне копіювання даних та зберігання їх у спеціальному хмарному сховищі, щоб відновити інформацію у разі потреби. Не забувайте також про використання антивірусного й антизловмисного захисту від загроз».
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодну публікацію!
