25 жовтня у Києві відбувся офлайн-мітап IT FuckUp Night by EASE, на якому представники топменеджменту ІТ-компаній Mate academy, Raiffeisen Bank та Netpeak Agencies Group поділилися своїми провалами в бізнесі й висновками, які вони зробили зі складних ситуацій.
ProIT відвідав бізнесовий стендап IT FuckUp Night та публікує головні уроки, які спікери винесли зі своїх факапів.
Уроки з факапів Макса Лисака, Co-founder і CGO Mate academy
Макс Лисак розповів показову історію про те, як потенційний покупець, з яким попередньо було домовлено про угоду, в останній момент передумав платити.
Ось які висновки Лисак зробив із цієї ситуації та якими порадами поділився зі слухачами:
- Завжди варто обговорювати чіткий дедлайн завершення переговорів – і для себе, і для покупця.
- Домовтеся про аванс, хай навіть невеликий, як підтвердження серйозності намірів покупця. Це підвищить шанси отримати повний платіж.
- Бажано мати не одного покупця, а поставити себе в ситуацію аукціону. Коли покупців стає два, вони починають конкурувати та боротися за ваш актив. Тоді вони готові заплатити більше, бо «не тільки я хочу цей продукт».
- Обовʼязково отримайте рекомендації. Поспілкуйтеся з тими, хто раніше вже мав справи з вашим потенційним покупцем, щоб дізнатися, чи він надійний та чи варто з ним узагалі звʼязуватися.
І ще одна бонусна порада щодо ведення перемовин: нехай ціну оголошує покупець.
«Хто перший оголосив ціну, той програв», – стверджує Лисак.
Уроки з факапів Григорія Тація, CTO Raiffeisen Bank
Григорій Тацій розповів кілька історій про факапи, які сталися з ними у різні моменти професійного життя. Ось одна з них:
«У момент високого навантаження, а це були два дні на місяць – коли люди отримували зарплату й аванс, – банк просто не витримував. Наставала відмова усіх систем банку, а це проблема, просто велика. Після першого ж дня ми ухвалили рішення: поки ми шукаємо, в чому проблема, інші команди будуть створювати новий банк.
Вендорів технологій ми почали змінювати на Open Source. Вендорів продуктів ми почали змінювати на власну розробку. Таким чином, лише один серйозний факап стимулював багатомільярдну компанію розробити абсолютно нову стратегію на довгі-довгі-довгі роки вперед.
Це факап № 1, і я роблю висновок. Коли будете створювати свою компанію або будете працювати в якійсь великій компанії, слідкуйте за тим, щоб ніхто не почав аутсорсити весь свій бізнес. Щоб ніхто не мав надію, що якісь вендори прийдуть і врятують ваш бізнес. Вендори вас кинуть. І вам, так чи інакше, доведеться заплатити велику ціну за той техборг, який ви створили».
Ще один факап стався у лютому 2022 року, а точніше – 24 лютого 2022 року, коли банк зіткнувся із необхідністю міграції в хмару, і в якийсь момент виявилося, що була втрачена частина даних.
«Незалежно від вашої впевненості у своїх діях, перевіряйте бекапи, завжди. Це має бути вашим пріоритетом: перевірте те, що ви робите, відразу, як тільки буде змога.
Є така штука, як фастфейл. Чим швидше ви зафейлитесь, тим швидше ви виправитесь, і тим швидше випустите продукт на ринок. Неважливо, що. Чим швидше ви зафейлитесь, тим краще», – поділився висновками Григорій Тацій.
«Після кожного факапу ми сідаємо і розбираємо. Як коли людина помирає, лікар робить розтин і виясняє, що трапилося. Але це має бути shameless, не має бути відповідальної людини. Проблема важлива, хто створив проблему, – неважливо», – каже Тацій.
«Проблема важлива, хто створив проблему, – неважливо»
«Важливий момент нашої історії пов’язаний із тим, як ми вирішили завдання з міграцією робочих столів у хмару. Мало хто у великих компаніях працює за звичайним ноутбуком, тому що це не сек’юрно, а в банку це удвічі не сек’юрно. Тому в нас є система, яка називається VDI (Virtual Desktop Infrastructure) від компанії Yinware. Ми мали близько 5 тисяч робочих столів. І міграція до вебклауду для нас була страховкою у разі дізастеру на випадок, якщо русня розіб’є наші дата-центри.
Усі ці 5 тисяч віртуальних машин колошматили десь у Франкфурті. І ніхто не помітив, що вони давно перестали бути потрібними. Тому що вже у травні завдяки ЗСУ безпека наших дата-центрів була на прийнятному рівні. Тобто ми знали, що до Києва орки не зайдуть, і команда переключила все назад до наших дата-центрів. А вимкнути клауд вони тупо забули.
І ось приходить до нас рахунок… Ну, ми просто погріли повітря у Франкфурті на пів мільйона доларів.
Той момент був точкою неповернення. Наша клауд-історія могла завершитися. Але ми змогли це пережити, вирішили нести відповідальність. Так, факапнули на пів мільйона, що поробиш. І ми отримали урок із цього факапу. Ми перетворили його на джерело натхнення і покращення.
Сьогодні ми – родоначальники в галузі FinOps, і наш досвід в управлінні витратами дає нам змогу заощаджувати 2,5 мільйона доларів. І ми робимо це щорічно. У 2022 році наша клауд-ефективність була на 10% вища, ніж у власних дата-центрів, а цьогоріч ми вже цілимо на 20% краще та дешевше, ніж наші дата-центри.
Висновок такий: можна втратити пів мільйона і «схлопнутись», а можна піти далі й заробити у п’ять разів більше».
Загалом же зі своїх факапів Григорій Тацій зробив такий глобальний меседж:
«Надія – це не стратегія. Не розраховуйте на те, що вам завжди щаститиме. Працюйте над покращенням моніторингу. Не дозволяйте самовпевненості призвести до прикрих інцидентів. Не накопичуйте технічний борг, працюйте з цим. Розробляйте свої системи й продукти такими, щоб, якщо щось трапиться, blast radius (радіус вибуху) був якомога меншим. Як-то кажуть, не помиляється той, хто нічого не робить. Тож ми рухаємося вперед, і кожна помилка стає частиною нашого досвіду. Факап – ваш друг».
Уроки з факапів Єгора Дем’янкова, СОО Netpeak Agencies Group
Про «успішний успіх» та «досягаторство», які можуть зіграти з трудоголіками злий жарт і призвести до вигорання, на IT Fuckup Night розповідав Єгор Дем’янков.
Ось головні висновки, якими він поділився:
- Хто працює у відпустці? Бідні люди. Я таким також був, але вже зараз я цю помилку собі не дозволяю. У відпустці треба провітритися, перезавантажитися і потім піти вже знову із максимальними силами вирішувати задачі бізнесу.
- Останнім часом я співбесідую багато топменеджерів, і дуже смішно виглядає, коли людина із 5-10-річним досвідом каже, що найбільший її факап – це коли вона здала звіт на годину пізніше. Або забула додати одну колонку в таблицю Excel. Тут відразу зрозуміло, що люди прикрашають якісь моменти, щоб зменшити свій факап, і ясно, хто як себе поводить.
- Ніхто у дитинстві не хотів бути підприємцем. Усі хотіли бути лікарями, пожежниками. Я, наприклад, хотів бути президентом. Дякую мамі, вона написала за мене цей твір. Мені поставили 5.
- Не можна відкривати бізнес на останні гроші. Це раз. По-друге, якщо у тебе немає якоїсь ідеї, яка тебе запалює, і за яку ти готовий прокидатися кожного ранку і робити щось класне, жити цією ідеєю, також не варто нічого створювати.
- Якщо ви вважаєте, що якась задача не потрібна, і ви не хочете її брати, а вам її нав’язують, завжди спитайте, навіщо це потрібно робити та на коли це потрібно зробити. Бо не завжди буде так, що те, що а-ля горить, потрібно робити саме зараз, або виявляється навпаки: те, що не горить, треба зробити дуже терміново.
- Досягнення амбітних цілей – це дуже класно, але надмірні амбіції можуть зіграти з вами злий жарт.
- Ми працювали по 12 годин на день, плюс субота і неділя. Після 1,5 місяців такої роботи мій організм якось сказав: окей, чувак, досить. Мені було дуже погано, але потім я схаменувся. Тут момент наступний: можна бігти, можна понаднормово працювати на результат, але ви не зможете обманювати своє тіло, свій організм. Може, тільки на якийсь перший час. Зрозуміло, що для класного результату ви повинні працювати багато. Є певні проєкти, коли потрібно робити такий швидкий спринт. Але після цього влаштуйте собі перерву. Візьміть тиждень відпустки або хоча б декілька днів, тому що організм просто виснажується, і нічого хорошого з цього не вийде. Має бути компроміс між тим, щоб робити купу роботи, і просто бути живим.
- Часто трапляється, що менеджери не хочуть віддавати певні задачі або проєкти. Вони вважають, що краще за всіх усе зроблять, і лише вони одні вміють це гарно робити. Але ти не є незамінною людиною. Якщо ти підеш, бізнес буде працювати й без тебе. Ніхто від цього не помре. Ні бізнес, ні ти особисто. Тому я особисто для себе взяв таку звичку: намагаюся раз на квартал брати два тижні відпустки. У ній я нікому не відписую, не відповідаю на робочі дзвінки. Моя команда знає, що якщо станеться якийсь форс-мажор, вони можуть набрати мене, і будемо вирішувати. Так от. Ніхто ще жодного разу мені за усі відпустки не зателефонував.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
