Заява Президента Володимира Зеленського про виготовлення мільйона дронів пожвавила тематичні дискусії у суспільстві. Серед іншого, постали питання: хто ж керуватиме мільйоном дронів? Чи достатньо в України ресурсів, щоб підготувати необхідну кількість операторів? Щоб з’ясувати відповіді, ми поспілкувалися із фахівцями оборонно-промислової галузі.
Розрахувати, яка кількість операторів потрібна, щоб керувати такою кількістю дронів, складно. Однак Максим Полив’яний, виконавчий директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI), переконаний: справа не в кількості, а в якості.
«Не потрібен мільйон операторів. Кілька тисяч операторів, може, десять тисяч. Більшість дронів – це коптери, цикл життя яких дуже короткий», – каже фахівець.
Учасник команди зведеного загону ударних БпЛА «Злі пташки» молодший сержант ЗСУ Олександр погоджується:
«Можна припустити, що 90% складатимуть FPV-дрони. З них 80% камікадзе, 20% бомбери. Камікадзе живе один політ. Бомбери живуть довше, але це дуже залежить від навичок пілотів. Може і місяць працювати, а може бути втрачений на першому ж вильоті. Від відтинку фронту, інтенсивності бойових дій, навичок і вправності екіпажу залежить, скількома дронами оперуватиме один екіпаж. По інших дронах там важко якось уніфікувати, занадто різноманітний арсенал».
Дрони, якими користуються українські військовослужбовці, поділяють на 3 категорії: мультироторні дрони (наприклад, квадро- чи окто- коптери), БпЛА типу «Крило» і FPV-дрони. Кожна категорія має особливості застосування.
Мультироторний дрон злітає вертикально вгору з будь-якої відносно рівної поверхні. Для запуску БпЛА типу «Крило» необхідна або пускова установка, або ж злітна смуга.
FPV-дрон (від англ. First-Person-View) передає картинку з камери безпілотника не на дисплей пульта керування, а на спеціальний шолом, який одягає оператор. До переваг FPV відносять можливість швидко змінювати напрямок руху і вище бойове навантаження.
Тобто навчальний процес для кожного з типів дронів різниться.
Де стають операторами дронів
Щоб отримати ВОС (військово-облікову спеціальність) у військовий квиток «оператор БпЛА», треба пройти курс у навчальному центрі ЗСУ. На жаль, часто здобуття ВОСу не дорівнює здобуттю необхідних навичок. Приватні курси набагато ефективніші, погоджуються наші співрозмовники.
«Однак без ВОСу оператор ризикує опинитися в окопі як піхота», – зауважує пан Олександр.
«Ані військомат, ані Збройні Сили на підставі сертифікату такої школи не можуть вписати у військовий квиток, що людина є оператором дронів», – додає Максим Полив’яний.
На практиці це відбувається так: військовослужбовці отримують ВОС умовно в НЦ ЗСУ, а потім підвищують кваліфікацію у виробників або у приватних школах на кшталт «Боривітру», UA Drone School, Sky Space UA, VICTORY DRONES тощо. Зараз операторів навчає розосереджена мережа освітніх центрів.
Такий підхід створює додаткове навантаження на військовослужбовців. Експерти вважають, що настав час наділити приватні школи повноваженнями надавати ВОСи учасникам курсів.
«Для цього потрібно розробити класифікацію таких дронів (за типами, за дальністю дії, за корисним навантаженням). Під кожен тип Міноборони розробляє навчальну програму, затверджує, спускає на приватні школи, які попередньо отримали сертифікацію. Тобто довели, що можуть проводити навчання: мають приміщення, викладачів, коптери тощо. Тоді приватні школи проводять навчання і віддають сертифікат військового зразка», – каже Максим Полив’яний.
Як відбувається навчання
«За мирних часів за стандартами США підготовка фахівця з управління БпЛА для цивільних галузей економіки триває від 2 до 4 років. В ЗВО України такий курс до 2021 року тривав 3 роки 10 місяців», – каже Надія Омельченко, засновниця компанії Militech, що займається розробкою та постачанням військових товарів.
В умовах активних бойових дій навчання стає якнайкомпактнішим. У школі «Крук» базовий курс керування мультикоптером триває один тиждень, FPV – 10 днів, курс з оперування БпЛА типу «Крило» – три тижні.
Павло є головним інженером ударного коптера Shoolika MK6 – новітньої розробки компанії SkyLab. Водночас Павло навчає екіпажі оперувати дроном.
«Ми приймаємо на навчання як навчених, так і пілотів, які до цього не мали ніякої справи з бомберами та ударними дронами», – каже інструктор.
Залежно від навичок і попереднього досвіду навчання триває 3-7 діб.
«Перший день – теоретичне навчання, ознайомлення з дроном. Людина має розуміти, які в нього частоти, як працює GPS, як він себе захищає. Далі розпочинаються практичні заняття. Учень без досвіду починає літати на менших типах дронів. Якщо базові навички є – знайомиться з «шулікою» вже на практиці: треба відчути, яка в дрона інерція, плавність рухів. Наступний етап – заключний: скидання, польоти на дальність, виявлення, знищення умовної цілі», – ділиться Павло.
Коли бригада домовляється про купівлю чи передачу дрона, командир обирає екіпаж, який складається із трьох людей. За кожним членом екіпажу закріплюється порядковий номер. Вчиться літати лише перший номер. Однак у випадку потреби він без проблем може передати свої знання іншим членам екіпажу.
«Перший номер повинен стежити за картинкою, розробляти правки по влучанню снарядів, стежити за телеметричними даними, за всіма помилками, які можуть виникати. Другий номер все дублює, бачить те, що перший не встигає. Може допомогти вести, підказує: тут правіше, тут лівіше. Третій номер не дивиться в монітор, він відповідає за спорядження дрона, за наземну станцію», – пояснює інструктор.
Брак досвідчених інструкторів – ще одна нагальна проблема. Щоб вирішити її, треба залучати ветеранів, впевнена Надія Омельченко. Так можна зібрати фахівців із реальним бойовим досвідом, не скорочуючи при цьому фронтовий ресурс.
Фінансове питання
Приватні школи навчають військовослужбовців безоплатно. Тобто фінансують навчання самостійно або за кошти донаторів. Цивільні теж можуть пройти навчання, але на платній основі.
Ціни варіюються залежно від типу БпЛА, курсу (базовий або просунутий) і тривалості навчання. Наприклад, початковий курс операторів мультироторних дронів у бойових умовах строком навчання 1 тиждень коштує 8500 гривень. Тим часом як курс операторів БПЛА типу «Крило» строком навчання 3 тижні коштує 15 000 гривень. Це вартість навчання на популярних дронах широкого вжитку: Mavic, Autel тощо.
Навіть якщо оператор вже має навички пілотування на певному типі дрона, йому все одно потрібно підвищувати кваліфікацію для роботи з іншими зразками.
Навчання у виробників українських дронів на кшталт БПАК Backfire чи «Лелека-100» коштує значно дорожче. У вартість навчання екіпажа закладається 200 000 і 300 000 гривень відповідно.
«Під час практичних занять високий ризик втратити борти. Втратити Mavic – це кілька тисяч доларів, втратити ж Backfire – 20 000 доларів», – каже пан Олександр.
Backfire – ударний безпілотник типу «Крило», розроблений зведеним загоном ударних БпЛА «Злі птахи». Вартість комплексу становить 65 000 доларів.
Міноборони не сплачує і не компенсує приватним школам вартість навчання. Причина – у відсутності нормативної бази, яка дозволила б МОУ контрактувати навчання операторів.
Однак військовослужбовці – не єдині представники державного сектору, що здобувають освіту у приватних центрах. До курси операторів скеровують також службовців ДПСУ, Нацгвардії, Мінцифри, Нацполіції. На відміну від Міноборони, усі вони укладають договори з навчальними закладами й оплачують курси.
3 липня Мінцифри опублікувало відео, в якому Михайло Федоров заявив: «Армія дронів» уже провела навчання на розвідувальних коптерах для 10 тисяч операторів БпЛА. Для цього задіяли 26 приватних шкіл. Фінансували навчання коштами фандрейзингової платформи UNITED24.
Хоча процес і контролювала державна організація, школи не могли надати відповідний ВОС, оскільки не мали таких повноважень.
За словами Максима Полив’яного, відмінність – у підходах.
«У Нацгвардії, Нацполіції є інші коди витрат за бюджетною класифікацією, які вони можуть підганяти під послуги таких приватних компаній», – каже фахівець.
12 січня NAUDI разом із навчальними центрами підготовки операторів БпЛА надіслали листа до Міноборони з відкритим листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Міністра оборони Рустема Умєрова.
Зокрема, автори пропонують внести зміни до постанови Кабміну № 256 «Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби», якими передбачити укладення договорів на надання послуг із навчання особового складу [...] військових частин, визначених державними замовниками, керування придбаними у вітчизняних виробників системами.
Іншими словами, автори просять розробити механізм проведення оплат від МОУ навчальним центрам.
Як повідомив ProIT Максим Полив’яний, на момент публікації цього матеріалу відповіді від МОУ не було отримано.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
