Півтора року повномасштабної війни в Україні вносять свої корективи у роботу українського ІТ. Як розповідав в інтерв’ю співзасновник та СЕО Revenue Grid Влад Воскресенський, все більше клієнтів вимагають від компаній збалансувати команди та вивезти принаймні частину людей за кордон. Це тягне за собою нові виклики й завдання. Для прикладу, на другому році війни багато ІТ-спеціалістів розглядають відкриття рахунку в іноземному банку. Частина фахівців залюбки б відкрили або навіть вже використовують рахунки, відкриті у платіжних системах (на кшталт Wise, Payoneer тощо).
Наскільки це відповідає українським законам і що потрібно враховувати при виборі іноземного банку, розбирались у ProIT разом із експертами юридичної компанії Bona Lex та секретарем Громадської ради при Міністерстві фінансів України віцепрезидентом ICC Ukraine.
Звичайно, що в таких питаннях ми не могли оминути увагою й позицію української податкової, яка була висвітлена у низці листів роз’яснювального характеру та в індивідуальних податкових консультаціях.
Класичний банк чи платіжна система
На сьогодні є різні моделі виплати винагороди ІТ-спеціалістам. Усе залежить від того, хто є замовником ІТ-фахівця. Безумовно, українські ІТ-компанії виплачують своїм фахівцям винагороду на рахунки, відкриті в українських банківських установах. Втім, сфера ІТ не обмежена внутрішнім ринком, а відповідно іноземні замовники часто практикують виплату своїм українським контракторам (ФОП-ІТ) на рахунки, відкриті у платіжних системах (Wise, Payoneer, Paysera тощо). Чи існують якісь ризики для ФОП-ІТ отримувати винагороду на бізнес-акаунти, відкриті у платіжних системах?
На перший погляд, валютне законодавство України надає можливість ІТ-фахівцям «відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції». Про це прямо зазначено у ЗУ «Про валюту і валютні операції». Водночас «підводні камені» приховані на рівні підзаконного регулювання. Так, у своїх актах НБУ визначив наступне: «Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках» (п. 16 Постанови ПНБУ № 5).
Виходить, що нібито на власне законодавчому рівні й дозволено ФОП відкривати рахунки в іноземних фінансових установах (тобто не тільки в банках), однак на рівні підзаконного регулювання – застереження для суб’єктів, які провадять діяльність за ЗЕД-договорами (тільки через рахунки в банках).
Довгий період часу існувала проблема у зв’язку із тим, що для ФОП розрахунки через платіжні системи, які функціонують за алгоритмами електронних грошей, не вважалися грошовою формою розрахунку. Податкове законодавство дозволяло ФОП здійснювати розрахунки за надані ними послуги виключно у грошовій формі.
Позиція про те, що електронні гроші не дорівнюють грошовій формі розрахунків, має своїм корінням позицію у Листі НБУ від 07.02.2014 № 25-109/5294. Наразі це ультимативне правило зазнало законодавчого корегування. Йдеться про прийняття Закону України «Про платіжні послуги», що набрав чинності з 01.08.2022, і прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», що набрав чинності 01.04.2023.
Фактично, ФОП надали можливість отримувати винагороду, в тому числі й в електронних грошах. Але є декілька «але»:
- По-перше, не все те електронні гроші, що має цифрову форму вираження. Проблема криється в тому, що мало оперувати фактично електронними грошима. Платіжна система повинна кваліфікуватися як така, що є «установою електронних грошей» за національним законодавством України. Тобто будь-яка платіжна система, яка описує свою діяльність через терміни «e-money institution», не обов’язково буде релевантною в контексті національного валютного та податкового законодавства України. Така фінансова установа повинна пройти легалізацію за національним законодавством України;
- По-друге, підзаконне регулювання НБУ, зокрема п. 16 Постанови ПНБУ № 5, так і продовжує оперувати вимогою про ЗЕД-розрахунки виключно через рахунки, відкриті у банках. Це створює додаткові ризики для розрахунків ФОП-ІТ навіть через установи електронних грошей, які відповідають вимогам оновленого законодавства про платіжні послуги.
Давайте подивимося й на об’єктивну сторону відносин «іноземний замовник – український ФОП-ІТ». Частими є випадки, коли замовник не погоджується здійснювати виплату винагороди ФОП-ІТ у спосіб, який зручний тільки для виконавця. Як правило, це може зводитися до того, що замовник говорить про можливість виплати винагороди тільки на бізнес-акаунт підприємця-контрактора, що відкритий у конкретній платіжній системі. У такому випадку ФОП-ІТ знаходиться «між Сциллою і Харибдою»: втратити замовника чи опинитися під ризиком оподаткування таких доходів у загальному порядку (18% ПДФО + 1,5% військового збору замість ЄП за ставкою 5%).
Відповідно, розрахунки через банківські рахунки для ФОП в умовах поточної правової невизначеності є більш безпечним варіантом, ніж розрахунки через акаунти у платіжних системах (йдеться про ті, що не кваліфікуються за законодавством України як «установи електронних грошей»).
Тобто, якщо ви захочете отримувати гроші за виконані роботи на рахунки, відкриті у платіжних системах, практика правозастосування українського законодавства може визначити ці кошти як особистий дохід фізособи. Це обумовить необхідність сплатити податки за ставками 18% ПДФО + 1,5% військового збору замість спеціальної ставки для платника ЄП на третій групі – 5%.
Більше того, існує ризик сплатити штраф за порушення порядку здійснення валютних операцій за кожен випадок отримання доходів на бізнес-акаунт, відкритий у відповідних платіжних системах (штраф від 17 000 гривень до 51 000 гривень).
Що думає податкова з приводу використання рахунків, відкритих ФОП в іноземних банках, бізнес-акаунтів у платіжних системах і про граничні строки розрахунків?
Одразу зазначимо, що позиція податкової з відповідних питань пройшла умовний шлях еволюціонування. При цьому концептуально така позиція не змінилася – ризики фіскального підходу з боку контролювального органу для платника податків залишаються. Частково змінилися акценти у формулюваннях і підходи до аргументації власної позиції.
Так, у Листі ДПС України від 04.07.2022 зазначається наступне: «Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб».
Тобто, податкова резюмує, що закордонний рахунок ФОП повинен мати «транзитний» характер – кошти мають у будь-якому випадку потрапити на рахунок ФОП, відкритий в українському банку. Якщо кошти не будуть переказані в Україну на рахунок ФОП, то такі доходи податкова розглядатиме як дохід фізичної особи, а відповідно й оподатковуватимуться вони за ставкою 18% ПДФО + 1,5% військовий збір.
З приводу податково-правових наслідків використання закордонних рахунків з боку ФОП, то тут контролюючий орган, як правило, воліє презюмувати, що такий рахунок платник податків відкриває саме у вигляді рахунку фізичної особи-громадянина України. Так, в індивідуальній податковій консультації ДПСУ від 03.05.2023 № 1086/ІПК/99-00-24-03-03-06 зазначено наступне:
«Враховуючи викладене, якщо фізичною особою – підприємцем з метою здійснення підприємницької діяльності за кордоном відкривається рахунок в іноземному банку як на фізичну особу – громадянина, а не для підприємницької діяльності, і на такий рахунок надходять кошти за надані послуги в межах такої діяльності, які будуть переведені на особистий рахунок платника податків в Україні, то дохід у вигляді отриманих валютних коштів включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід з відповідним оподаткуванням».
Водночас ми наголошуємо на тому, що українські ФОПи можуть відкривати за кордоном не тільки особисті рахунки, які класифікуються як рахунки для фізичних осіб, але й рахунки підприємця.
З цього приводу контролюючий орган у своїй індивідуальній податковій консультації ДПСУ від 21.03.2023 № 593/ІПК/99-00-24-03-03-06 зазначив таке:
«Зауважуємо, що відповідь на питання щодо можливості та правомірності відкриття фізичними особами – підприємцями рахунків за кордоном як суб’єктами господарювання, а не як фізичними особами, та порядок оподаткування доходів, отриманих ними на такі рахунки, ДПС буде готова надати після отримання позиції з порушеного питання від Національного банку України й узгодження її з Міністерством фінансів України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової та митної політики».
Таким чином, ми маємо ситуацію, коли контролюючий орган нарешті звернув увагу на те, що ФОП може відкрити закордонний банківський рахунок як підприємець з України, однак залишив це питання (поки що) без визначеності. Будемо очікувати на апдейти.
Ще однією особливістю позицій ДПС є ніби намагання «оминути» прямі відповіді на запитання з приводу використання ФОП бізнес-акаунтів у платіжних системах. Зокрема, в індивідуальній податковій консультації ДПСУ від 27.04.2023 № 1019/ІПК/99-00-24-03-03-06 зазначає наступне: «Що стосується здійснення переказів за допомогою сервісів Wise, Revolut, Payoneer, то зазначене питання відноситься до компетенції Національного банку України». Однак, маємо підозру, що за ЗЕД-договорами податкові органи не будуть толерувати розрахунки ФОП-ІТ із використанням платіжних систем (тих, що не легалізовані в Україні як установи електронних грошей).
Отже, як бачимо, контролюючий орган не забезпечив визначеність щодо питання, яке розглядається. Проте концептуально ухил позицій податкової є фіскальним – гроші повертати в Україну, а те, що осіло на закордонних рахунках ФОП (в тому числі й у на рахунках у банках), – оподаткувати в загальному порядку як доходи фізичної особи-громадянина України (18% ПДФО + 1,5% військового збору замість ЄП за ставкою 5%).
Що думають з цього приводу запрошені експерти?
Секретар Громадської ради при Міністерстві фінансів України віцепрезидент ICC Ukraine Дмитро Олексієнко зауважує, що законодавство України не має чіткої інструкції, яка б регламентувала діяльність закордонних рахунків ФОП, що не відповідає вимогам часу.
«Так чи інакше, ми маємо невідповідність українського податкового та валютного законодавства, які треба змінити. Потрібно змінити положення ПКУ та дозволити включати до бази оподаткування єдиним податком суми доходу, отримані ФОП на закордонний рахунок на дату надходження коштів за офіційним курсом НБУ на цю ж саму дату», – вважає він.
Дмитро Олексієнко застерігає, що орієнтація виключно на Постанову ПНБУ № 67 має певні ризики для підприємця.
«Постанови НБУ, в тому числі й Постанова № 67, не регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Такі відносини регулюються Податковим кодексом України. ФОП може вільно використовувати свої кошти тільки після сплати податків. А для того, щоб сплатити єдиний податок із підприємницької діяльності як ФОП за ставкою 2% чи 5%, потрібно, щоб виручка була зарахована саме на підприємницький рахунок ФОП, відкритий в українському банку. Відповідно, дохід, який виражений в іноземній валюті, потрібно перерахувати у гривні за офіційним курсом до іноземної валюти, який встановлюється НБУ на дату отримання такого доходу», – зазначив він.
Радник податкової та бухгалтерської практики компанії Bona Lex Сергій Брояков зауважує наступне:
«Національне законодавство з питань переказу коштів і податкове законодавство в частині розрахунків через платіжні системи, які функціонують на засадах електронних грошей, вже нібито і просунулося вперед. Але як завжди є нюанси – підзаконне регулювання НБУ й надалі передбачає розрахунки по ЗЕД-договорах виключно через рахунки в банках. Крім того, не всі платіжні системи поспішають проходити комплексну легалізацію як установи електронних грошей в Україні. Відповідно, використання ФОП-ІТ популярних платіжних систем і надалі може становити податково-правові ризики для них».
Експерт застерігає, що з податково-правової точки зору використання класичних банківських рахунків є менш ризиковим порівняно з використанням бізнес-акаунтів у платіжних системах, що не підпадають під законодавче визначення «установ електронних грошей» в Україні.
«Виключно рахунки в банках України чи в тому числі й закордонні рахунки, відкриті в іноземних банках? Питання на мільйон доларів... Постанова ПНБУ № 5 містить загальне правило – розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках (п. 16 Постанови ПНБУ № 5). Звідки ж тоді взялися ультимативні формулювання про рахунки «резидента в Україні в банку»? А ці формулювання контролюючий орган бере зі спеціальних правил п. 144 Постанови ПНБУ № 18 та п. 23 Постанови ПНБУ № 5. Однак, є принциповий момент, адже зазначені вище спеціальні вимоги, у яких йдеться про обов’язковість зарахування коштів на рахунок, відкритий у банку України, стосуються виключно випадків, коли застосуванню підлягають правила про граничні строки розрахунків. Контролюючий орган фактично вирвав із контексту спеціальне правило про необхідність зарахування коштів на рахунок резидента в Україні у банку і зробив його загальним. На експорт послуг, окрім транспортних і страхових, не поширюються вимоги про граничні строки розрахунків. Це визначається Постановою ПНБУ № 67, яку, до речі, контролюючий орган чомусь воліє не згадувати у своїх роз’яснювальних актах. Безумовно, ми повинні брати до уваги виключення, які встановлює Постанова ПНБУ № 67, адже і сам контролюючий орган у своїх роз’ясненнях оперує приписами інших підзаконних актів – Постанови ПНБУ № 5 і Постанови ПНБУ № 18.
Отже, на ФОП-ІТ, який надає послуги нерезиденту, не поширюються правила про граничні строки розрахунків. Таким чином, ФОП-ІТ може відкривати рахунки в іноземних банках. Водночас ми наголошуємо на тому, що необхідно переконатися, що він відкриває саме «рахунок підприємця»/«рахунок для провадження підприємницької діяльності». Підприємницький дохід ФОП-ІТ, отриманий на індивідуальний рахунок фізичної особи, буде з великою мірою розтлумачений контролюючим органом як такий, що підлягає оподаткуванню у загальному порядку», – пояснює Сергій Брояков.
Він зауважує, що «водночас будь-який ФОП-ІТ повинен зважати на наявність відповідної фіскальної позиції контролюючого органу (позиції з приводу необхідності зарахування коштів на рахунки, відкриті в банках України) і вже самостійно ухвалювати рішення з приводу власного алгоритму поведінки».
Якщо резюмувати, то ФОП-ІТ може відкривати закордонні рахунки, але краще обрати класичний банк із відповідною ліцензією. Перераховувати у якийсь термін гроші на український рахунок айтівці не зобов’язані, оскільки на експорт послуг граничні терміни не розповсюджуються.
Варто враховувати, що обмін інформацією про рахунки резидентів скоро стане нашою реальністю (CRS), тому не варто приховувати факт отримання доходів на закордонні рахунки.
Отже, проаналізувавши разом з експертами всі законодавчі моменти, радимо доходи на іноземних рахунках відображати у декларації платника єдиного податку і спати спокійно. При цьому ФОП-ІТ повинен зважати, що станом на сьогодні податковий орган займає радше фіскальну позицію із аналізованого питання.
