Олександра Цаглова, Lead UI/UХ-дизайнерка в ІТ-команді NIX
У проєктуванні інтерфейсів дизайнери спираються на Data Driven-підхід. Простіше кажучи, на конкретні показники поведінки користувачів під час взаємодії із застосунком чи вебресурсом.
У цій статті я розповім, чим вказаний підхід корисний у розробці дизайну та яка інформація про юзерів є найбільш цінною.
Переваги Data Driven-підходу
Підвищує лояльність користувачів
Чітке розуміння реальних потреб користувачів дасть змогу зробити інтерфейс, який дійсно допоможе людям дійти до їхньої кінцевої мети (знайти потрібні контакти на сайті, оформити замовлення, розібратися з новим для себе застосунком тощо). Максимально user friendly інтерфейс оцінить кожен.
Вирішує бізнес-задачі
Чим простіший у використанні продукт, тим позитивнішим є користувацький досвід. Із залученістю юзерів зростає конверсія на сайті, а з нею — і кількість замовлень. Все-таки основна мета будь-якої комерційної вебсторінки чи застосунку — приносити бізнесу гроші.
Полегшує комунікацію з клієнтом і колегами
Спираючись на дослідження, можна впевненіше пояснити стейкхолдерам і розробникам виправданість тих чи інших дизайнерських рішень.
Чи є тут місце для креативності?
Дані диктують певні рішення, але дизайнер завжди має простір для кількох нестандартних способів їхньої реалізації.
Порівняймо це з технічним регламентом в автоспорті. Документація описує безліч нюансів, аж до розміру болтів в автівці. Проте інженери, щоб обійти суперників, можуть підібрати будь-яке рішення в межах правил.
Так і в дизайні. У процесі пошуку ідей чи тестуванні гіпотез теж є місце інтуїції та вашому попередньому досвіду. Додайте сюди актуальні дані про користувачів — і продукт стане ще більш клієнтоорієнтованим.
Пам’ятайте: ви створюєте дизайн, орієнтований на конкретні потреби людей.
Завдяки Data Driven-підходу ваша робота стає ефективнішою в багатьох напрямках.
Вибір усвідомлених рішень
Дизайнерам важливо мати розвинену «надивленість»: досліджувати світові тренди та рішення конкурентів, оцінювати їх і намагатися обрати краще для свого продукту. Це слід робити усвідомлено й добре розуміти потреби своїх користувачів.
Замовник відмовляється від вашої ідеї? Дослідіть аналітику. Можливо, саме у вашій ситуації критично важливо піти запропонованим вами шляхом і тим самим покрити цільову аудиторію чи вирішити бізнес-задачу. Для клієнта цифри будуть найпереконливішим аргументом.
Розуміння аудиторії
Замало зібрати дані. Треба вміти їх оцінювати та прогнозувати, як спрацює рішення.
Те, що класно виглядає на макеті, в реальності тестування може «забракувати». Бо від нового рішення може бути гірша конверсія.
У такому разі треба розібратися, що не так. Може, новий дизайн не подобається лише постійним користувачам, а з нещодавніми конверсія зростає, як і очікувалося. Тоді можна не переходити на нове рішення відразу, а додати тимчасовий вибір між старим і новим, допоки постійна аудиторія не звикне до нововведень.
Пріоритизація задач
На великих проєктах, як правило, багато задач з оновлення дизайну різних частин продукту. Може бути запит на редизайн кошика, на зміни в шаблоні карток товарів, правки в меню каталогу. Виконати все одночасно неможливо. Тож UI/UX-дизайнерам разом із менеджерами чи продукт-оунерами передусім варто виставити пріоритети.
Можна орієнтуватися і на суб’єктивну оцінку. Але краще мати під рукою актуальну аналітику й оцінити, як часто аудиторія користується кожним з елементів на сайті чи в застосунку. А далі вже розставити зміни від першочергових до другорядних. Це буде найбільш продуктивно.
Професійний розвиток
Додаткові знання в цій галузі значно підсилять вашу експертизу та цінність як фахівця. До того ж, далеко не в кожній команді вистачає аналітиків. Тому інколи UI/UX-дизайнерам доводиться брати на себе додаткову роль і «заходити на чуже поле». Тим не менше, це плюс і для скілів, і для кращого розуміння продукту.
Типи даних, на які варто спиратися дизайнерам
1. Кількісні дані
Це числові, вимірювані дані про поведінку користувачів. Наприклад, скільки людей відвідує сайт у заданий проміжок часу, скільки кліків отримує елемент на сторінці, як часто юзери користуються розділом у застосунку тощо. Кількісні дані відповідають на запитання: «Що?», «Де?», «Коли?».
Існує багато способів збору такої інформації, але найбільш поширені в Data Driven-дизайні такі:
- A/B-тестування (спліт-тестування). Знайомий більшості UI/UX-фахівців метод. Порівняння поведінки людей на двох чи більше варіантах дизайну. Наприклад, у вас є макети з різним дизайном кнопок. За допомогою цього тестування можна виміряти та порівняти кількість кліків на всіх елементах та визначити, який дизайн найбільше приваблює цільову аудиторію, що для них зручніше.
- Теплові мапи. Візуалізують, куди люди найчастіше клікають або на чому затримуються поглядом. Так ви можете побачити, що юзери часто клікають на фото товару, намагаючись перейти до картки з описом продукту, хоча лінк є в його назві. Тож має сенс зробити і клікабельне зображення.
- Вебаналітика. У звітах на кшталт Google Analytics є безліч корисної для дизайнера інформації. Наприклад, те, що допоможе порівняти ефективність і зручність дизайну за демографічними показниками. Може виявитися, що молоді люди з однієї країни інакше контактують із вашим дизайном, ніж старші за віком користувачі. І все це може відрізнятися залежно від геолокації.
2. Якісні дані
Це вже не об’єктивні, а суб’єктивні показники. Вони сфокусовані на оцінці відчуттів і настроїв користувачів.
Якісні дані інформують не про дії, а про причини цих дій. До прикладу, чому люди зупиняються у процесі оформлення замовлення на тій чи іншій сторінці? Що саме їм заважає в поточному функціоналі, як вони оцінюють цей досвід?
Серед основних способів збору якісних даних виділяють такі:
- Опитування. Це прості Google-форми для відгуків про продукт. Як правило, в опитуваннях використовують числові оцінки. Наприклад, пропонують юзерам стисло описати причини відмови від покупки й оцінити за шкалою від 1 до 10, чи порадять вони друзям цей сайт.
- Інтерв’ю. Розгорнуте обговорення користувацького досвіду. Тут вже можна уточнювати будь-які дрібниці. Чому користувач клікнув на певний елемент? Чим він привернув його увагу? Чи виправдав результат його очікування? Що запам’яталося в дизайні? Зазвичай інтерв’ю проводять після тестових сесій.
- Тестування юзабіліті. Тобто оцінка зручності використання інтерфейсу. У процесі ви спостерігаєте за поведінкою та реакціями відібраних користувачів-тестерів. Цей метод допомагає зрозуміти, де, скажімо, переривається продуманий вами юзер-флоу, коли користувач зупиняється та не досягає потрібної вам цілі. Зібрані дані ляжуть в основу майбутнього рішення.
У зборі даних намагайтеся втримати баланс
Потенційно корисної інформації може бути занадто багато і далеко не все вдасться дослідити глибше, враховуючи поточну ситуацію на проєкті. Має вистачати ресурсів: часу, грошей, людей.
Погодьтеся, навряд чи виправдано витрачати кілька тижнів на обширне дослідження, як колір окремої кнопки впливає на кількість покупок у невеликому інтернет-магазині.
Якщо така ідея виникла у проєкті, де пофіксили наявні критичні чи потенційні проблеми, і вистачає бюджету — сміливо тестуйте. Тим паче, якщо маєте натхнення. Загалом має бути почуття міри, щоб фокусуватися на пріоритетах і не витрачати час і сили дарма.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
Редакція не несе відповідальності за інформацію, викладену у блогах. Це особиста думка автора.
