Менеджмент більше не працює за старими правилами. KPI, OKR, безкінечні борди, планування спринтів — усе це залишається важливим, але дедалі частіше не гарантує головного: справжнього лідерства.
Коли команди стають мультикультурними, децентралізованими й самостійними, керівник уже не може просто «менеджити». Він має вести за собою, розуміти людей і трансформувати себе разом із ними.
Саме з цієї ідеї виросла книга «Антименеджер. Я і тільки Я» від авторки, тренерки з розвитку soft skills і лідерства Олесі Ульянової. Вона пропонує не ще один посібник із менеджменту, а цілком нову концепцію — антименеджмент, де «анти» означає не заперечення, а переосмислення ролі лідера.
Не ще одна книга про лідерство
Uli пояснює: класичний менеджмент вичерпав себе там, де команди потребують не контролю, а довіри.
«Антименеджер — це не про жорсткі процеси. Це про людину, яка розвиває себе настільки, що може вести інших без тиску. Не через KPI, а через усвідомленість і взаємодію».
Її підхід побудований у форматі трилогії, де кожна частина — окремий рівень розвитку лідера:
● «Я і тільки Я» — персональна ефективність, самодисципліна, управління ресурсом.
● «Я та ми» — комунікація, взаємодія в команді, робота з конфліктами.
● «Я та вони» — управління змінами, синергія між командами, системне лідерство.
Це не просто три книги — це шлях трансформації: від себе до команди, від команди до організації.
Soft skills без пафосу
Для ІТ-сфери, де часто фокус робиться на hard skills, цей підхід звучить несподівано. Але саме в технологічних командах сьогодні найчастіше виникають кризи довіри, вигорання і брак емоційної зрілості лідерів.
Авторка не романтизує soft skills. Вона показує, що самодисципліна, продуктивність і робота зі станом — це не «мотивація», а технологія, яку можна відтренувати.
«Жодна навичка не є магією. Те, що називають «харизмою» або «енергією лідера», — це системна робота над собою».
Але головний виклик — у тому, що зміни потребують не лише знань, а й внутрішньої трансформації. Soft skills неможливо просто вивчити — їх потрібно прожити. І цей процес не завжди комфортний.
Як народився «Антименеджер»
Ідея книги з’явилася у 2020 році, коли через пандемію тренінги перейшли в онлайн, а слухачі почали просити систематизований матеріал. Спочатку замислювалася велика енциклопедія soft skills на 900 сторінок, але війна та переосмислення власного досвіду змінили підхід.
Так народилася трилогія, яка виросла з реальної практики — тренінгів, кейсів і робочих історій із командами різних рівнів.
«Мені хотілося створити не теорію, а інструмент. Кожна порада має алгоритм, який можна застосувати в реальній роботі вже завтра», — пояснила авторка.
Хто такий антименеджер у сучасному ІТ
Антименеджер — це не опозиція до менеджменту. Це його еволюція. У світі, де лідери змагаються не в контролі, а в довірі, антименеджер:
● працює над собою більше, ніж над іншими;
● створює команду однодумців, а не просто виконавців;
● уміє відновлювати свій ресурс і не згорати разом із командою;
● не боїться експериментів і помилок.
Для ІТ-компаній це підхід, який допомагає будувати автономні команди, де відповідальність розподілена, а розвиток — спільна справа.
Що далі
Наступна книга планується у форматі метафоричної «кухні» — не про страви, а про рецепти поведінки лідера. Як у The Phoenix Project, де професійні виклики подано у формі художньої історії, ти читаєш і впізнаєш своє життя в команді.
І ще одна ідея — книга про фідбек, адже це одна з найболючіших тем для менеджерів. Вона вже буде коротшою — не 900 сторінок, але не менш змістовною.
Підсумки
Антименеджмент — це не про заперечення системи, а про усвідомлення себе в ній. В ІТ, де зміни відбуваються щодня, саме такі лідери — не адміністратори, а аналітичні, емпатійні й саморефлексивні — формують культуру команд, здатних зростати без мікроменеджменту.
Перша книга трилогії — «Антименеджер. Я і тільки Я» — вже у продажу. І, можливо, саме з неї почнеться ваш шлях від керівника до справжнього лідера.
Редакція не несе відповідальності за інформацію, викладену у блогах. Це особиста думка автора.