Поява БПЛА із підтримкою штучного інтелекту (ШІ) має великі перспективи для української армії, але також може бути використана людьми з нечесними намірами.
Газета The Washington Post присвятила великий матеріал тому, як українські винахідники змінюють правила ведення війни завдяки інноваціям у сфері БПЛА. ProIT переказує основні моменти статті.
Можливості ШІ допомагають БПЛА виконувати свою місію у дуже складних умовах на полі бою. Нове програмне забезпечення з використанням штучного інтелекту враховує електронні перешкоди, які зараз широко розповсюджені на озброєнні в окупантів, стабілізуючи дрон та утримуючи його націленим на попередньо вибрану ціль.
БПЛА виконає свою місію, навіть якщо його ціль рухається. Це значне покращення для дронів, які атакують ціль за конкретними координатами.
ШІ-технологія, яку беруть на озброєння все більше українських компаній-виробників безпілотників, є одним із кількох інноваційних проривів, що відбуваються на внутрішньому ринку БПЛА. Це особливо важливо для українських військових, які воюють зі значно більшою і краще забезпеченою армією супротивника.
Поліпшення швидкості, дальності польоту, вантажопідйомності й інших можливостей БПЛА змінюють обстановку на фронті, що дає змогу ЗСУ знищувати російську техніку, підривати пости спостереження та навіть руйнувати символи путінського режиму. Як, наприклад, частину Кримського мосту минулого тижня.
Україна, відома сільським господарством та важкою промисловістю, не вважалася очевидним місцем для інновацій у сфері дронів. Однак війна перетворила Україну на своєрідну «суперлабораторію з інновацій», яка вже приваблює інвестиції, у тому числі колишнього виконавчого директора Google Еріка Шмідта.
Понад 200 українських компаній, які займаються виробництвом безпілотників, зараз тісно співпрацюють із військовими на передовій, щоб налаштувати та вдосконалити безпілотники й покращити їхню здатність знищувати та шпигувати за ворогом.
Українська програма «Армія безпілотників» спрямована на те, щоб Україна могла максимально використовувати розвідувальні й ударні БПЛА, компенсуючи велику перевагу росії в авіації й артилерії.
Минулого року програма допомогла приватним компаніям навчити понад 10 тисяч операторів БПЛА і планує навчити ще стільки ж протягом наступних 6 місяців.
Військово-повітряні сили росії у 10 разів перевищують українські, але безпілотники дали змогу Україні здійснювати спостереження і вражати чутливі цілі далеко в тилу ворога, підвищуючи при цьому точність своєї звичайної артилерії.
Виробники БПЛА отримують постійний зворотний зв’язок із лінії фронту, що дає їм змогу негайно вносити корективи, зменшувати вразливість і підвищувати летальність дронів.
У Львові інженери Twist Robotics представили програмне забезпечення на базі ШІ, яке може значно вдосконалити український арсенал FPV-дронів. Недорогі БПЛА, які Україна виробляє тисячами щомісяця, можуть нести бомби, але вони вразливі для російських перешкод. Однак нове ПЗ на основі ШІ дає змогу FPV залишатися спрямованим на ціль, навіть якщо дрон втрачає зв’язок з оператором через перешкоди або наявність великого фізичного об’єкта, наприклад пагорба.
Нова технологія націлювання, розроблена українцями, все ще вимагає від людини-оператора вибору цілі, каже Дмитро Ковальчук, компанія-виробник БПЛА якого також використовує програмне забезпечення з ШІ. Але щойно вибір відбувся, дрон самостійно переслідує ціль і випускає боєприпаси.
Інновації в дизайні та програмному забезпеченні, ймовірно, вплинуть на використання дронів не тільки на війні в Україні, але й після її завершення. Це матиме серйозні наслідки для урядів, які протистоять сепаратистам, наркокартелям та екстремістським групам, що прагнуть отримати технологічну перевагу.
«Оскільки десятки тисяч людей проходять навчання з пілотування дронів з обох сторін у цій війні, дуже ймовірно, що цей досвід будуть використовувати й інші, в тому числі люди з нечесними намірами», – цитує The Washington Post слова Семюеля Бендетта, експерта з дронів аналітичного центру CNA.
Раніше ProIT писав про те, чи має Україна шанс стати лідером у виробництві ударних БПЛА.
