Роботизація складу — це вже не щось екзотичне, а є нагальна потреба бізнесу, який прагне до конкурентоздатності. Amazon, яка минулого року посіла шосте місце в рейтингу Forbes Global 2000, використовує понад 750 тисяч роботів, які заміняють приблизно 100 тисяч реальних працівників. Найбільше цей роботодавець винаймає роботів типу Sequoia і Digit: перші допомагають керувати запасами й обробляти замовлення, а другі вправно переміщують порожні коробки.
Компаній рівня Amazon за темпами роботизації складів у світі одиниці. Проте їхня кількість зростає, як і світовий ринок автоматизації складів. У 2024 році його обсяг сягнув $30,5 мільярдів, а до 2029 може збільшитися до $51,4 мільярда, за даними Statista. Цей значний ріст зумовлений експансією електронної комерції, новими вимогами споживачів до швидкості доставлення та потребою в оптимізації логістичних витрат.
Основні тренди у сфері роботизації складів
Які технології сьогодні формують майбутнє складської логістики та дають можливість компаніям оптимізувати свої операції до безпрецедентного рівня ефективності?
Роботизовані руки
Вони еволюціонували від простих маніпуляторів до високотехнологічних комплексів і сьогодні здатні виконувати широкий спектр завдань — від точного сортування крихких товарів до швидкого палетування важких вантажів і комплектації складних замовлень.
Завдяки вбудованим сенсорам, високороздільним камерам та алгоритмам штучного інтелекту (ШІ), роботизовані руки працюють точно та розпізнають навіть незначні відмінності між товарами. Показовим є приклад розробки компанії RightHand Robotics, чий робот використовує машинне навчання для комплектації замовлень, оперуючи предметами найрізноманітніших форм і розмірів, що раніше вважали неможливим для автоматизації.
Штучний інтелект
Революційним фактором у роботизації складів є інтеграція ШІ, що пронизує всі аспекти складської діяльності. У випадку з роботизованими руками, ШІ є «мозком», що дає їм можливість постійно навчатися і вдосконалювати навички. Однак вплив ШІ не обмежується лише роботою з товарами.
Завдяки поєднанню ШІ та технологій Інтернету речей (IoT), з’явилися «розумні» склади. Мережа IoT-сенсорів безперервно збирає дані про рух товарів, температурні режими, рівень вологості та інші критичні параметри. Потім ці дані обробляються алгоритмами машинного навчання, що дає можливість оптимізувати розміщення товарів на основі прогнозованого попиту, автоматично поповнювати запаси в потрібний момент і керувати маршрутами руху роботів.
Наприклад, компанія Fetch Robotics розробляє автономних мобільних роботів (AMR), які використовують складні алгоритми ШІ для самостійної навігації в динамічному середовищі складу, уникаючи перешкод і вибираючи оптимальні маршрути для безпечного і швидкого транспортування товарів.
Коботи
Ще одним знаковим трендом у розвитку складської автоматизації стало впровадження коботів — роботів, розроблених для тісної та безпечної співпраці з людьми.
Коботи виконують завдання пліч-о-пліч із працівниками, беручи на себе рутинні, монотонні або фізично виснажливі операції. Вони допомагають комплектувати замовлення, пакувати товари, контролювати якість та інші параметри.
Компанія Universal Robots, один із лідерів ринку коботів, пропонує широкий спектр моделей, які успішно інтегруються у складські workflow, значно підвищуючи продуктивність і рівень безпеки праці. В рішеннях цього виробника також активно використовується ШІ, зокрема для забезпечення безпечної взаємодії з людьми шляхом оперативного виявлення потенційних зіткнень та автоматичного коригування рухів робота.
Дмитро Маркідов, директор SBRobotics, зазначив:
«Найбільший інтерес викликає інтеграція AI та IoT у складські системи. Уже зараз ми бачимо, як аналітика в реальному часі, предиктивне планування та контроль вузьких місць змінюють підходи до логістики. Ще один важливий напрям — коботи, коли людина працює разом із машиною, а не замість неї. Це гнучкий та адекватний підхід, особливо в реаліях наших складів, де автоматизація має адаптуватися під людину, а не навпаки».
Інтеграція AS/RS із роботизованими системами
Системи AS/RS, використовуючи вертикальний простір складу, забезпечують максимально щільне зберігання товарів, що є критично важливим для складів з обмеженою площею.
У поєднанні з роботизованими руками й автономними візками досягається висока швидкість і точність переміщення товарів між різними зонами складу. Така синергія дає можливість ефективніше використовувати кожен квадратний метр приміщення і зменшує потребу в ручній праці на етапах зберігання та пошуку товарів, мінімізуючи вплив людського фактора на швидкість і точність виконання операцій.
Швейцарська компанія Swisslog є одним із лідерів у розробленні та впровадженні комплексних рішень, що поєднують AS/RS із роботизованими системами. Їхні рішення, наприклад, швидко переналаштовуються для роботи з вантажами різних температурних режимів, включно з глибоким заморожуванням, а також використовують власні алгоритми для оптимізації розміщення товарів, розміщуючи найбільш популярні позиції у легкодоступних місцях.
Автоматизація як послуга (AaaS)
Доволі перспективний тренд, який передбачає зміну в організаційній моделі: від самостійної організації роботизації на складі до використання роботизованих рішень за сервісною моделлю без значних початкових капіталовкладень.
Замість того, щоб придбати дороге обладнання, деякі компанії вибирають варіант сплачувати за складських роботів на основі підписки або відповідно до кількості фактично виконаних операцій. Це робить складську автоматизацію доступнішою для малого та середнього бізнесу, даючи їм змогу конкурувати з великими гравцями. Компанія Locus Robotics пропонує своїх автономних мобільних роботів за гнучкою моделлю «роботи як послуга» (RaaS), що допомагає клієнтам легко масштабувати їх використання відповідно до потреб, що змінюються.
Є й інші тренди, що впливають на розвиток роботизації складів. Наприклад, це використання дронів для інвентаризації складських запасів, контролю безпеки та доставлення товарів на невеликі відстані. Також важливим є розвиток цифрових двійників, коли для моделювання різних сценаріїв та оптимізації процесів створюють віртуальні копії складів. Проте далеко не всі світові тренди прижилися в Україні.
«Україна — це про реалістичну автоматизацію, без фанатизму. Я вірю у швидкий розвиток часткової автоматизації, коли людина і машина працюють у тандемі, кожен робить те, що в нього виходить краще. Також маємо великий потенціал у використанні «розумних» алгоритмів керування складом — не складних AI-рішень, а практичних систем з елементами машинного навчання, які адаптуються під зміну вантажопотоків», — зазначив Дмитро Маркідов.
Виклики та обмеження
Основне обмеження на шляху тотальної роботизації складів — велика початкова вартість впровадження, адже модель AaaS/RaaS ще не надто поширена. Також важливою є складність інтеграції роботизованих систем із наявною складською інфраструктурою і програмним забезпеченням.
Для ефективного обслуговування та управління роботизованими системами потрібні кваліфіковані кадри, що може створити дефіцит спеціалістів. Водночас можливий опір змінам із боку персоналу, який пов’язує появу роботів із перспективою втратою робочого місця. Крім того, сучасні роботизовані системи мають бути достатньо гнучкими й адаптивними, щоб ефективно працювати в умовах змін асортименту товарів і великих обсягів замовлень.
На українському ринку своя специфіка обмежень, зумовлена насамперед воєнним часом, і цю тезу також підтверджує Дмитро Маркідов:
«Наразі добре видно, що дефіцит робочих рук — реальна проблема. По-перше, і найсуттєвіше — війна вплинула на трудові ресурси. Бізнесу доводиться адаптуватися, і автоматизація стає не просто перевагою, а необхідністю для виживання. А з іншого боку — бар’єри: застаріла інфраструктура, обмежені бюджети, а подекуди ще й психологічний опір змінам. Мовляв, у нас і так працює, навіщо щось міняти? Але цей настрій поступово відходить у минуле».
Роботизація складів в Україні
Хоча масштабні проєкти роботизації, як в Amazon, Walmart, DHL чи Alibaba, поки залишаються поодинокими в наших реаліях, ринок демонструє значний потенціал для зростання. І це доводять кейси великих українських гравців, які надихають своїми досягненнями. Наприклад, ще у 2008 році фармацевтична компанія «Дарниця» запустила перший повністю роботизований логістичний центр, де роботи почали фасувати та вантажити ліки, контролювати терміни придатності й температурний режим.
Чотири роки тому компанія Fozzy Group, що володіє мережами «Сільпо» та «Фора», також інвестувала в автоматизацію, запустивши свій перший роботизований склад, де використовуються роботи для переміщення, добору та відвантаження товарів.
Приблизно в той самий час активно розпочала роботизацію своїх терміналів «Нова пошта», спочатку впроваджуючи роботизовані візки українського виробництва, а згодом — складніші комплексні системи для пришвидшеного сортування посилок і вантажів. Сьогодні компанія має власний департамент інновацій (R&D), який активно працює над впровадженням нових рішень, включно з роботизованими руками та повністю автоматизованими терміналами сортування, з метою оптимізації витрат і прискорення логістичних процесів.
Кількість автоматизованих складів в України ще незначна, а представлені рішення переважно використовуються для автоматизації окремих процесів, наприклад, сортування та палетування.
«До нас надходять запити, де найчастіше впроваджуються сортувальні системи, конвеєри й автоматизовані робочі місця. Бізнес вибирає те, що швидко дає результат: зменшує ручну працю, прискорює логістику та не б’є по бюджету. Також досить популярною стає модульна автоматизація, яку можна впроваджувати поетапно, без кардинальних змін у логістиці», — зазначив Дмитро Маркідов.
Читайте також: Штучний інтелект у логістиці та як його використовують світові й українські компанії.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
