Щонайменше 94% організацій по всьому світу застосовують сервіси на базі хмар. Для малих і середніх підприємств хмарні рішення дають змогу заощадити на технічних витратах, організувати гнучкі процеси для стабільної роботи. Водночас хмарна міграція — це серйозний виклик, зокрема пов’язаний із проблемами безпеки.
Що таке хмара?
Хмара, або хмарні обчислення — це модель віддаленого користування інфраструктурою передавання даних, серверів, сховищ інформації, сервісів, застосунків тощо. Доступ до цих платформ надається замовникам від провайдерів оперативно та з мінімальними експлуатаційними витратами.
Тобто бізнес делегує відповідальність за інфраструктуру, а інколи й інші складові хмарної архітектури провайдеру. І не витрачає власні ресурси на побудову та підтримання роботи навіть невеликої серверної кімнати.
Якщо ж простими словами, то хмари — це віртуальне середовище з віддаленим доступом. Хмарна інфраструктура надає можливість безпечно опрацьовувати та зберігати великі обсяги даних. За допомогою хмари можна заощадити на додатковому технічному устаткуванні та деяких послугах IT-відділу. Водночас тут не йдеться про те, що від роботи останніх можна відмовитися.
Що таке хмарна безпека?
Насамперед це комплекс заходів і конфігурацій технологій для захисту інфраструктури. Кооперація всіх елементів системи забезпечує стійкість хмари від загроз різного напряму й типу.
Одним із найбільших ризиків є хакери. Зловмисники у мережі часто діють приховано: їхні мотиви складно визначити, а слідів часто годі й шукати. Притягнути хакерів до відповідальності складно, а подекуди і практично неможливо.
Деяка частина кібератак інспірована на державному рівні та є складовою широких воєнних кампаній. Це постійно відчувають українці через вплив на повсякденні сервіси: банківські оплати, телефонію чи державні послуги.
Хакери діють різними способами. Інколи для здійснення нападів залучають внутрішніх працівників компанії, оскільки компрометувати мережеві протоколи може власний сисадмін. Геть не завжди він діятиме зумисно, хоча й такі випадки теж непоодинокі. Інфікувати систему шкідливим ПО цілком можливо й випадково, клікнувши на замаскований хакерами лист, надісланий на електронну пошту.
Переваги
Хмарна міграція бізнесу останніх років мала чіткі підстави. В умовах пандемії компанії шукали оптимізацію можливостей для віддаленої роботи, водночас вибудовуючи контроль віддаленої інфраструктури та захищеність для чутливих даних.
Безпека інформації стала пріоритетом великих компаній при переході на хмарну інфраструктуру. Її назвали щонайменше 40% опитаних за результатами дослідження Google. Ще 38% відзначили гнучкість хмарних платформ, які легко поєднуються з іншими безпековими рішеннями. Водночас для 31% учасників дослідження найціннішою стала автоматизованість процесів протидії загрозам у мережі.
Загалом переваги хмарної безпеки можна окреслити так:
- Автономність гарантує своєчасну реакцію на загрози системі й експертну ліквідацію хиб.
- Адаптивність до ризиків забезпечується залученням штучного інтелекту й технологій нейромережевого навчання.
- Оперативність дає змогу без зволікання отримати доступ до хмарної інфраструктури в режимі реального часу.
Вберегтися від усіх загроз
Неможливо. Однак ретельна підготовка — це запорука захищеності в мережі та стабільної роботи хмарної інфраструктури.
Способів, як убезпечити себе в мережі, багато, але класичний розробив американський Національний інститут стандартів та технології (National Institute of Standards and Technology — NIST). Складається він лише із 5 складників: ідентифікувати, захистити, виявити, зреагувати та відновити.
Наголосимо ще на таких важливих подробицях:
- Управління ідентифікацією та доступом. Цей підхід тісно пов’язаний із принципом «нульової довіри» (Zero Trust). Тобто сприйняттям усіх мереж, користувачів та їхніх намірів як зловмисних і скомпрометованих. Будь-хто, хто захоче проникнути в систему, має пройти етапи верифікації, тому навіть натяки на підозрілу активність мають відстежуватися та в разі потреби блокуватися.
- Запобігання втратам даних. Крадіжка інформації з метою вимагання — один із найпоширеніших видів кіберзагроз. Поцупити дані, зашифрувати та вимагати за них викуп — на такий гачок потрапляють навіть великі компанії. Подібну операцію російські хакери влаштували проти інфраструктури системи нафтопроводів США Colonial Pipeline у 2021 році.
Захиститися від зловмисних дій хакерів компанії можуть різними методами. Насамперед потрібно закласти комплекс превентивних заходів. Наприклад, розглянути комбінацію сповіщень як реакцію системи на несанкціоноване втручання, зробити автоматичне перешифрування даних та інше.
Безвідмовним способом є бекап, бажано у кількох локаціях. Наприклад, в UCLOUD ми пропонуємо розміщувати дані не тільки в Києві, але й у Варшаві чи Франкфурті.
Понад 30% користувачів переконані, що хмари допоможуть підвищити захищеність чутливих даних у мережі. Воно й недаремно, адже останні кілька років минули в умовах пандемії та війни. Під час локдауну компанії усвідомили цінність дистанційної роботи. Під’єднатися до корпоративного сервера прямісінько з власного дому зручно, але й може бути небезпечно.
Важливою є не лише стійкість хмарної інфраструктури з технічного боку, а й належна реакція операторів та фахівців з кібербезпеки. Запорука успішних дій — широке планування, регулярна імітація контрольованих кібератак та розподіл повноважень.
Редакція не несе відповідальності за інформацію, викладену у блогах. Це особиста думка автора.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
