ProIT: медіа для профі в IT
3 хв

Чи корисно працювати стоячи?

author avatar ProIT NEWS

Тривале сидіння постійно пов’язують із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань і смертності. Очевидне рішення — не сидіти, а рухатися.

Дослідження показують, що навіть кілька хвилин фізичної активності приносять користь. Але в сучасному світі уникнути сидіння важко, особливо в офісі. Це породило різні стратегії, як змусити себе піднятися, зокрема популяризацію стоячих столів. Якщо вже доводиться бути «прив’язаним» до столу, то краще стоячи — така логіка.

Проте, як повідомляє Ars Technika, досліджень, які доводять користь стоячих столів, небагато, а результати часто неоднозначні. Більше того, тривале стояння теж має свої ризики, а дані про сидячу роботу залишаються суперечливими.

Хоча остаточний вердикт щодо стоячих столів ще не винесений, цьогоріч опубліковано два дослідження, які пропонують найбільш детальні висновки про можливу користь і ризики роботи стоячи.

Протягом років дослідження показували, що стоячі столи можуть покращувати певні показники здоров’я. Зокрема рівень ліпідів, інсулінорезистентність та артеріальну дилатацію (здатність артерій розширюватися у відповідь на підвищений кровообіг).

Однак незрозуміло, наскільки ці покращення допомагають уникнути серйозних захворювань, наприклад серцевих нападів. В аналізі 2018 року зазначено, що ці переваги можуть бути незначними.

Скептицизм щодо стоячих столів теж має підґрунтя. Адже стояння — це не рух, як і сидіння. Якщо основна проблема — це нестача активності, то стояння не стане вирішенням.

Дослідження впливу сидіння і стояння

У статті, опублікованій у 2018 році в журналі Journal of Occupational and Environmental Medicine, йдеться про те, що зв’язок між поганим здоров’ям і сидінням може залежати від специфіки популяцій, які досліджуються. Фахівці акцентували на couch potato effect, тобто часі, проведеному сидячи вдома.

Дослідники Девід Ремпел (Каліфорнійський університет, Сан-Франциско) та Ніклас Краузе (Каліфорнійський університет, Лос-Анджелес) звернули увагу на дослідження, які розглядали виключно сидіння на роботі. Результати були змішаними.

Наприклад, аналіз 2013 року не виявив зв’язку між сидячою роботою та серцево-судинними захворюваннями, хоча серед жінок виявили зв’язок із підвищеною смертністю. Інше дослідження, проведене у 2015 році на 36 500 працівниках у Японії, показало, що час, проведений сидячи, не впливає на смертність серед офісних працівників, але корелює з підвищеною смертністю серед працівників сільського господарства, лісництва та рибальства.

Останні дослідження: ризики та переваги

Одне з досліджень, опубліковане минулого місяця в журналі International Journal of Epidemiology, надало чіткіше уявлення про вплив стоячих столів на серцево-судинну систему.

Міжнародна команда дослідників під керівництвом Метью Ахмаді (Університет Сіднея, Австралія) встановила, що стоячі столи не покращують здоров’я серця, але й не шкодять йому, тоді як сидячі столи завдають шкоди.

У дослідженні аналізували дані понад 83 000 осіб у Великій Британії протягом 7 років. Учасники носили акселерометри, які відстежували, коли вони сиділи, стояли, ходили чи бігали. Дані про активність співвідносили з медичними показниками.

Дослідники розділили результати на дві категорії:

  1. Серцево-судинні захворювання, такі як ішемічна хвороба серця, серцева недостатність та інсульти.
  2. Порушення кровообігу. Зокрема варикозне розширення вен, хронічна венозна недостатність і венозні виразки.

Результати:

  • Коли загальний час у сидячому або стоячому положенні перевищував 12 годин на день, ризик ортостатичних порушень зростав на 22 % за кожну додаткову годину, а ризик серцево-судинних захворювань — на 13 %.
  • Сидіння понад 10 годин на день збільшувало ризик ортостатичних порушень на 26 % і серцево-судинних захворювань — на 15 % за кожну годину понад цей поріг.
  • Стояння понад 2 години на день підвищувало ризик ортостатичних порушень на 11 % за кожні додаткові 30 хвилин, але не впливало на ризик серцево-судинних захворювань.

Оптимальним виявилося поєднання 9 годин сидіння + 1,5 години стояння на день. Завдяки цьому знижувався ризик порушень кровообігу на кілька відсотків.

Інше дослідження: фізична активність у вільний час

Дослідження, опубліковане у січні в JAMA Network Open, охопило понад 480 000 працівників у Тайвані, яких спостерігали в середньому 13 років.

  • Працівники, які більшість часу сиділи, мали на 16 % вищий ризик загальної смертності та на 34 % вищий ризик смерті від серцево-судинних захворювань, ніж ті, хто чергував сидіння і стояння.
  • Ті, хто поєднував сидіння і стояння, не мали підвищених ризиків.
  • Висока фізична активність у вільний час компенсувала ризики від сидячої роботи.

Дослідники рекомендують перерви на рух у робочому середовищі, включно з використанням столів, які дають змогу чергувати сидіння, стояння та активність.

Хоча тривале стояння має власні ризики, стоячі столи допомагають знизити шкоду від тривалого сидіння. Головне — зменшувати загальний час у нерухомому положенні та додавати фізичну активність у повсякденне життя.

Читайте також на ProIT: у мобільному застосунку Helsi зʼявиться нова функція Helsi+, яка за допомогою штучного інтелекту допоможе аналізувати дані лабораторних досліджень і порадить, до якого фахівця звернутися.

Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!

Приєднатися до company logo
Продовжуючи, ти погоджуєшся з умовами Публічної оферти та Політикою конфіденційності.