Перша половина 2020-х довела, що хмарні технології стали однією з рушійних сил глобальної економіки. Сьогодні хмара асоціюється не тільки з віртуальними серверами, як кілька років тому, а зі штучним інтелектом, біг-дата та навіть трохи ядерною енергетикою.
Бізнес остаточно визначився з найкомфортнішою для себе хмарною стратегією і все частіше віддає перевагу гібридним і мультихмарам. Водночас він прагне оптимізувати витрати на хмару й убезпечити дані. Останні масштабні витоки та зупинення сервісів із мільйонними аудиторіями доводять, що ця проблема з часом тільки загострилася.
Українські постачальники хмарних рішень мають розв’язувати ще складніші завдання з додатковими змінними: війна, блекаути та кіберзагрози, які стали частиною агресії у бік нашої країни. Як у таких умовах працюють, яких змін у роботі зазнали за останній рік-два та чого очікують найближчим часом, ми розпитали ключових гравців українського ринку хмарних послуг.
Українські компанії масово переосмислюють свою ІТ-інфраструктуру через війну та демографічні проблеми. Подивімося, як змінився за останній рік типовий портрет клієнта постачальника хмарних послуг.
Тарас Багнюк, IT Project Manager у SIM-Networks:
«В останні місяці українські ІТ-замовники демонструють помітний перехід до послуг Colocation та рішень приватного хмарного середовища. Ця тенденція відображає зростаючу потребу в більшому контролі над інфраструктурою та посилених заходах безпеки, особливо з урахуванням війни в Україні та енергетичних викликів.
Попри ці зміни, загальна поведінка клієнтів залишається відносно стабільною. Основною причиною такої послідовності є розміщення наших дата-центрів у Німеччині та Нідерландах, що забезпечує надійне підключення, дотримання регуляторних вимог ЄС і безперервність бізнесу. Ці фактори формують відчуття впевненості та зменшують потребу в радикальних змінах стратегій використання хмари.
Загалом перехід до гібридної моделі, приватних хмар і Colocation демонструє стратегічний підхід до балансу між гнучкістю, економічною ефективністю та суверенітетом даних».
Моделі споживання змінюються під впливом багатьох факторів, як глобальних, так і локальних. Водночас кожен провайдер бачить ринок під своїм кутом, спираючись на специфіку власної клієнтської бази та поточні виклики.
Ми запитали, які зміни в інфраструктурі та бізнес-логіці замовників стали найпомітнішими протягом минулого року.
Андрій Михайленко, CОО Colobridge GmbH:
«У 2022–2024 роках бізнес здебільшого реагував на виклики в режимі «тут і зараз», забезпечуючи лише базову безперервність. Натомість у 2025-му ми спостерігали якісну зміну: компанії повернулися до стратегічного планування та зосередилися на масштабуванні ІТ-інфраструктури і покращенні CX, що поступово стає одним з ключових драйверів для інвестування в нашому сегменті.
Штучний інтелект, безумовно, головною темою минулого року. Ми бачимо, що багато європейських та українських провайдерів у тій чи іншій формі запустили послуги, пов’язані з інфраструктурою для AI-рішень. Водночас не кожен бізнес сьогодні готовий інвестувати значні кошти в оренду спеціалізованої інфраструктури та формування окремих команд для розробки AI-продуктів. Саме тому, на нашу думку, фокус поступово зміщується в бік прикладних, точкових AI-сервісів, які дозволяють отримати практичну користь уже зараз без суттєвих стартових інвестицій. Ми свідомо зосередилися на створенні таких продуктів як beinf.ai — рішень, які дають бізнесу можливість протестувати AI в реальних процесах, отримати прогнози, аналітику та інсайти для розвитку, не заходячи одразу в складні та дорогі інфраструктурні проєкти. Водночас тут варто зважати на ризики: AІ-бум спричинив напруження на ринку ІТ-компонентів. Провідні вендори попереджають, що попри нарощування виробництва, дефіцит та затримки поставок відчуватимуться й у 2026-му.
Щодо архітектури, то ринок рухається до гібридних та мультиклауд-моделей. Бізнес комбінує власні дата-центри, хмари в ЄС та сервіси гіперскейлерів. Це питання і безпеки, і оптимізації витрат, і уникнення жорсткого vendor lock-in. Ми бачимо, як запити клієнтів еволюціонували від простого «дайте нам ще один сервер» до «допоможіть побудувати гнучку, стійку до ризиків хмарну екосистему».
Вплив штучного інтелекту часто називають трансформаційним — він позначився на абсолютній більшість галузей. Це напряму вплинуло на попит, продукти та рішення, які пропонують хмарні провайдери, а також на їх внутрішні процеси.
Сергій Колесниченко, операційний директор UCloud:
«Вплив штучного інтелекту на UCloud є практичним і системним. У компанії формується окрема лінійка AI-послуг: оренда GPU з інтеграцією у віртуальні машини, інфраструктурні рішення для навчання та запуску моделей, а також прикладні AI-сервіси для бізнесу.
Перед цим компанія пройшла внутрішню інфраструктурну трансформацію — для роботи із сучасними GPU знадобилось розширення серверного парку, закупівля й тестування графічних прискорювачів, адаптація існуючих середовищ віртуалізації. Сервери з кількома GPU мають високе енергоспоживання навіть без навантаження, що створює додаткові вимоги до фізичної інфраструктури. У відповідь компанія збільшила кількість задіяних серверних шаф і суттєво наростила підведену потужність.
Водночас ми не обмежуємося послугою оренди GPU. У компанії працює власна команда AI/ML-інженерів, яка запустила сервіси обробки голосових викликів: транскрибацію дзвінків, аналіз великих масивів історичних розмов хмарних PBX, автоматичне узагальнення діалогів, а також синтез мовлення з заданими голосовими характеристиками. Донавчені нами моделі адаптовані до української мови, включно з регіональними діалектами та галузевим сленгом, і можуть працювати з вузькоспеціалізованими базами знань. Як наслідок, ми вже на власних продуктах і послугах показуємо: ШІ скоро стане невід‘ємною частиною життя, а ми допоможемо своїм клієнтам його впроваджувати».
Відносно нещодавно українські компанії почали пропонувати власні хмари під AI та ML-навантаження нарівні з гіперскейлерами. Наскільки перспективним є цей напрям і чому кінцевий клієнт має обрати для себе пропозицію від, умовно, українського провайдера, а не від AWS чи, наприклад, GCP? У нас є можливість дізнатися про це з перших вуст.
Дмитро Федоренко, AI-директор De Novo:
«У реальних AI-проєктах вирішальними стають не масштаби гіперскейлера, а передбачуваність ресурсів, контроль над даними та швидкість запуску рішень. На фоні глобального AI-буму в публічних хмарах дедалі частіше виникають черги й квоти на потужні GPU, особливо під інференс-навантаження. Для бізнесу це означає прямі операційні ризики. Український провайдер у такій ситуації може забезпечити гарантовану доступність ресурсів і гнучке використання GPU за рахунок віртуалізації — без простоїв у критичні моменти.
Щодо даних: тренувальні датасети, промпти, контекст для RAG та результати інференсу мають залишатися під контролем замовника. У випадку українського провайдера це означає зрозумілу юрисдикцію та відсутність потреби передавати дані за кордон або в сторонні сервіси. Практичний приклад — кейс Мінмолодьспорту та Дія.Engine, де мовна модель працює на українській інфраструктурі, а всі дані й результати обробки залишаються всередині платформи.
Важливу роль відіграє відповідність вимогам безпеки. Локальна інфраструктура спрощує проходження аудитів і виконання регуляторних вимог як для бізнесу, так і для держсектору. І окремо відзначу швидкість запуску: платформа AI Studio від De Novo дозволяє розгорнути готове середовище для AI-проєкту за десятки хвилин.
Перспективність цього напряму визначається не лише дефіцитом GPU чи зростанням попиту на інференс. Ідеться про глибоку зміну підходу до AI- інфраструктури. Бізнес дедалі частіше сприймає AI як критичну частину операційних процесів, яка має працювати стабільно, передбачувано й під повним контролем. І локальні провайдери можуть швидше адаптувати інфраструктуру під реальні прикладні задачі та супроводжувати їх на глибокому інженерному рівні. До того ж для України ж власна AI-інфраструктура має ще один вимір: зменшення залежності від зовнішніх платформ і накопичення експертизи всередині країни».
Збої в роботі хмарних гігантів AWS і MS Azure, серія зупинень Cloudflare — все це відчула велика кількість інтернет-користувачів у всьому світі. Українські гравці ринку хмарних послуг також зробили із цього висновки та переглянули свої стратегії запобігання таким інцидентам.
Кирило Науменко, СТО GigaCloud:
«Ці збої у світових лідерів показують необхідність цифрового суверенітету, особливо що стосується рішень з кібербезпеки. Надмірна централізація технологій у гіперскейлерів і лідерів ринку створює системні ризики: одна помилка або збій на їхньому боці може зупинити тисячі бізнесів одночасно. Лише три компанії (Amazon, Microsoft і Google) контролюють приблизно 60% усього світового ринку хмарної інфраструктури, а 90% великих компаній із Fortune 100 покладаються на AWS. Це тривожний показник для цифрової економіки, враховуючи, що збої вказаних сервісів трапляються дедалі частіше.
Як хмарному провайдеру, який активно працює для зміцнення цифрового суверенітету в Україні та є одним з ініціаторів створення Українського альянсу цифрового суверенітету, нам ситуація зі збоями вчергове підсвітила, що ми на правильному шляху. Але потрібно посилити консультації та інформування щодо способів цьому запобігти. Зокрема подібні збої зумовлюють необхідність мультиклауду та гібридних рішень, Business Continuity підходів — вони дозволяють не залежати лише від одного провайдера чи вендора. Згідно зі звітом Flexera 2025 State of the Cloud, 86% організацій у світі вже використовують multicloud-стратегію.
Наші поради для всіх компаній, які співпрацюють з гіперскейлерами, незміннимs: впроваджувати мультиклауд- та гібридні стратегії з автоматичним перемиканням між майданчиками, робити регулярні перевірки Business Continuity і Disaster Recovery планів, налаштовувати пентести та проводити аудити архітектури, щоб не допустити ситуацію з наявністю єдиної точки відмови.
GigaCloud допомагає клієнтам будувати такі системи та надає всі необхідні інструменти, щоб зробити їхню інфраструктуру більш відмовостійкою навіть під час глобальних збоїв».
Наостанок про те, чого очікувати українському ринку хмарних технологій у 2026 році. Прямо зараз український бізнес ризикує втратити обладнання чи дані внаслідок чергової атаки й прагне забезпечувати безперервність бізнесу попри блекаути. Як це може вплинути на ринок хмарних послуг?
Володимир Мельник, співзасновник компанії Tucha, військовослужбовець ЗСУ:
«За нашими спостереженнями, у 2026 році ключовий вплив на розвиток ринку хмарних технологій матиме насамперед зміна бізнес-пріоритетів, а не технологічні інновації. Це актуально як для глобального, так і для українського бізнесу, що працює в умовах викликів. Компанії дедалі частіше обирають хмарні технології не за принципом «швидше й дешевше», а з огляду на стабільність, безпеку та прогнозованість роботи.
На тлі зростання кіберзагроз і постійних спроб порушити цілісність даних збільшується потреба у захисті інформації. Компанії все частіше звертаються до стратегії Zero Trust — моделі «нульової довіри», коли ніхто не отримує доступ до сервісів автоматично, а кожен запит перевіряється. А далі логічний ланцюжок: ідентифікація користувачів, постійний моніторинг стану систем, чіткі політики безпеки та резервного копіювання, плани відновлення. І, звісно, реальна відповідальність за те, щоб сервіси працювали без збоїв. Власне, тут хмари та показують себе як один із потужних інструментів кіберстійкості.
Зрештою, для українського ринку окремо варто відзначити енергетичну нестабільність, а з нею — попит на безперервний доступ до даних. Саме хмари дозволяють працювати в умовах відключень світла завдяки дата-центрам із резервним живленням. У 2026 році для більшої кількості українських і закордонних бізнесів хмари ставатимуть базовою інфраструктурою, яка дає можливість залишатися працездатними у мінливих умовах».