Китай обмежує експорт напівпровідникових матеріалів – галію та германію, пише The Register.
Міністерство торгівлі Китаю повідомило, що Пекін вирішив встановити експортний контроль над галієм, германієм і деякими сполуками, що містять ці елементи. Це означає, що будь-хто, хто бажає експортувати вказані матеріали з Китаю, спочатку повинен подати заявку до Міністерства торгівлі й отримати дозвіл на це. У Міністерстві зазначили, що це необхідно «для захисту національної безпеки та інтересів». Зазначені обмеження набудуть чинності з 1 серпня.
Китай – найбільший у світі постачальник галію та германію. За даними Альянсу з критичної сировини, він постачає близько 60% германію, інші 40% – це поставки з Канади, Фінляндії, Росії та Сполучених Штатів Америки.
Ситуація з галієм ще гірша. Китай постачає 80%, а арсенід галію – це другий найпоширеніший напівпровідник, що виробляється лише кількома компаніями у світі, одна з яких розташована в Європі.
Германій використовують для систем волоконно-оптичного зв’язку, інфрачервоних оптичних систем, сонячних батарей та світлодіодів (LED). Галій – при виробництві мікрохвильових і високошвидкісних комутаційних схем.
Алан Прістлі, експерт компанії Gartner, віцепрезидент аналітичного підрозділу Emerging Technologies & Trends, прокоментував це так: «Обидва елементи використовуються в різних типах транзисторів – GaN використовується в більшості сучасних високопотужних перетворювачів (від невеликих блоків живлення для телефонів до зарядних пристроїв для електромобілів), германій – у широкому спектрі аналогових застосувань: комунікації, сигналізації, датчики тощо. Це не впливає на виробництво високопродуктивної цифрової логіки (процесорів тощо), але має вплив на багато зовнішніх компонентів, необхідних для використання цифрових чипів».
Нові правила експорту можуть бути відповіддю Пекіну на блокування експорту технологій китайським компаніям з боку США та їхніх партнерів.
Буквально минулого тижня Вашингтон розглядав подальші обмеження на експорт до Китаю передових мікросхем, які використовуються для обробки штучного інтелекту, а на будь-які технології, що застосовуються у проєктуванні чи при виробництві передових напівпровідників, вже зараз необхідна ліцензія на експорт.
Раніше ми писали про те, що Китай включив американського виробника пам’яті Micron до списку ризикових компаній з питань безпеки та заборонив операторам критичної інфраструктури користуватися продукцією цієї компанії.
Андрю Басс, старший директор із досліджень у Європі в компанії IDC, вважає, що ця ситуація не призведе до негайного дефіциту ключових елементів і, можливо, Китай грає довгу гру та забезпечує власні запаси для майбутнього використання.
«Немає значного глобального дефіциту галію або германію. Обидва ці елементи досить широко виробляються в багатьох країнах і регіонах, тому це не матиме значного зовнішнього впливу. Але це може бути стратегією, щоб Китай мав достатньо внутрішніх запасів для своїх амбіцій щодо виробництва технологій, – сказав Андрю Басс. – Що стосується германію, тут є більший ризик постачання, оскільки виробництво останнім часом сконцентрувалося в Китаї та Росії до певної міри, але економічні вигоди, ймовірно, призведуть до промислового виробництва в інших регіонах, оскільки цей елемент не є особливо рідкісним або дефіцитним, а його виробництво не потребує великих технологічних викликів».
Проте це, ймовірно, змусить політиків і керівників промисловості ще більше зосередитися на важливості всього ланцюжка постачання напівпровідників, а не тільки кінцевих продуктів.
Раніше вебсайт ProIT повідомляв, що ЄС і Японія вже оголосили про цифрове партнерство для зміцнення ланцюга постачання чипів.
