Минулоріч повітряні атаки на енергосистему України завдали суттєвих збитків економіці. Фахівці Forbes підрахували, що блекаути осені-зими 2022-2023 років стали однією з причин скорочення виробництва на 15%. Падіння відчув на собі й ІТ-сектор, який вперше за 32 роки не продемонстрував зростання, про що свідчать дані Львівського ІТ-кластеру.
Замовники остерігаються, що комунікація з українськими ІТ-фахівцями може перерватися через можливий блекаут. Це загрожує ІТ-сегменту втратою привабливості для іноземців, тому українські спеціалісти докладають усіх зусиль, щоб зберегти енергонезалежність за будь-яких умов.
Часто системні адміністратори ІТ-компаній консультують фахівців, які працюють на ремоуті, щодо підбору систем резервного електроживлення. Тим же спеціалістам, які працюють на фрилансі, доводиться вирішувати проблему самостійно. Аби зробити правильний вибір, команда ProIT підготувала огляд потенційних рішень.
Щоб забезпечити стабільну роботу, потрібно забезпечити резервне живлення для робочого ноутбука або ПК та подбати про безперебійний інтернет. Зробити це можна кількома способами.
Стабільне живлення: обираємо між павербанком, акумулятором та генератором
Павербанк для ноутбука
💰Ціна питання: 3 тисячі гривень.
⏳ Час роботи: 2,5 години.
Щоб продовжити роботу ноутбука за відсутності живлення від мережі, не обов’язково потрібна потужна зарядна станція. Вистачить сучасного павербанка. Наприклад, із таким завданням впорається павербанк з місткістю акумулятора 30 А та максимальною вихідною потужністю 65 W. Ціна такого девайсу – близько 3 тисяч гривень.
Щоб з’ясувати мінімальний час, необхідний для заряджання пристрою, необхідно ємність батареї розділити на силу струму вашого адаптера й додати близько 15%. Для робочого ноутбука з ємністю батареї 50 Вт та адаптера павербанка із силою струму 3А розрахунок виглядає так: 50 Вт/3 A (сила струму порта USBC) * 15% = 2,5 год. Отже, за 2,5 години павербанк із достатньою ємністю акумулятора зможе зарядити ноутбук.
Крім ємності акумулятора, треба зважати на вихідну потужність приладу на кожному із роз’ємів. Вона має бути вищою за потужність акумулятора пристрою, який потребує зарядки хоча б на 15%. У наведеному вище прикладі два порти USB Type-C мають максимальну вихідну потужність 60 та 65 Вт відповідно, тобто підходять для зарядки ноутбука.
Якщо у вашому ноутбуці відсутній порт USB Type-C або пристрій не підтримує зарядку через цей порт, можна купити спеціальний кабель та перехідник на роз’єм живлення.
Втім, варто розуміти, що використання неліцензійних кабелів не передбачено умовами експлуатації пристрою, і виробник не несе відповідальності за можливі несправності.
Акумулятор + безперебійник
💰Ціна питання: 13-25 тисяч гривень.
⏳ Час роботи: 3-4 години.
На відміну від ноутбука, для підзарядки якого достатньо потужного павербанка, забезпечення живлення для комп’ютера потребує більш складного обладнання.
По-перше, потрібно підключити джерело безперервного живлення (ДБЖ, або «безперебійник»). Це девайс, який фільтрує небажані стрибки напруги чи аварійне відключення живлення. Фахівці зі встановлення резервного електроживлення радять при виборі ДБЖ додавати до бажаної потужності 20-30%. Для звичайного ПК вистачає блоку живлення на 400 Вт, а середня потужність стандартного ПК складає 180 Вт/год. Вартість такого девайса 4-7 тисяч гривень.
По-друге, потрібен потужний акумулятор. З таким завданням краще впораються зарядні станції на кшталт Ecoflow та Bluetti. На маркетплейсах представлений широкий асортимент зарядних станцій: потужність популярних моделей коливається від 600 Вт до кількох кіловатів. Новий прилад потужністю 600 Вт коштує від 9 тисяч гривень, більш потужний девайс ємністю 1000 Вт – від 18 тисяч гривень.
Зарядна станція на 600 Вт забезпечує роботу стандартного ПК на понад 3 години. Ще одна перевага таких пристроїв – швидка зарядка. Наприклад, EcoFlow Delta 2 потужністю 1800 Вт заряджається за годину-півтори від мережі. Такі девайси можна навіть підключити до мережі й користуватися навіть кількома пристроями відразу.
Важливо! При підключенні зарядної станції до мережі ретельно вивчіть правила експлуатації. Використовуйте спеціальне обладнання на кшталт автомата увімкнення резерву або трипозиційного перемикача.
Варто також мати на увазі, що реальна ємність акумулятора нижча за номінальну (вказану виробником), адже частина енергії втрачається при зарядці зовнішніх пристроїв.
Генератор
💰Ціна питання: 12-18 тисяч гривень + витрати на паливо.
⏳ Час роботи: необмежений.
Однак при довготривалих відключеннях електроенергії запасу електроенергії на акумуляторах все одно може забракнути. Особливо, якщо вам доводиться живити обладнання для офісу.
У такому разі у пригоді стане генератор. Він дешевший порівняно з потужними зарядними станціями (новий прилад потужністю 1 кВт можна придбати від 7 тисяч гривень), однак має певні недоліки. Зокрема, не кожен споживач має змогу розмістити його на відкритому просторі. Застосовувати генератори у приміщеннях небезпечно для життя.
Окрім самого ПК чи ноутбука, для забезпечення віддаленої роботи під час блекауту необхідний доступ до стабільного інтернету.
Стабільний інтернет: Starlink vs оптоволокно
Оптоволокно
💰Ціна питання: 1-3 тисячі гривень за підключення.
⏳ Абонплата: 300-500 гривень.
Досвід блекауту зими 2022-2023 років показав низьку ефективність мобільного інтернету. Starlink та оптоволоконний інтернет зарекомендували себе більш надійними. Однак провайдери підкреслюють: оптоволокно не працює без світла. Воно працює у тому випадку, якщо й абонент, і провайдер самостійно заживлять своє обладнання.
Тому перед тим, як проводити оптоволоконний кабель, дізнайтеся у провайдера, чи планує він заживляти обладнання у випадку відключень електроенергії та на який період.
Наприклад, інтернет-провайдер «Астра» повідомив споживачів, що зарезервував обладнання безперебійниками, здатними працювати до 8 годин. У випадку більш тривалих відключень постачальник обіцяє запускати заздалегідь підготовані генератори.
Своєю чергою користувач має заживити роутер та оптичний термінал. Це можна зробити за допомогою безперебійника з виходами на 12 В або павербанка зі спеціальним шнуром-перехідником.
Однак на кожну вулицю у провайдера можуть бути й інші комутатори та станції, які без живлення працюють лише кілька годин, а заряджаються приблизно 5-6 годин.
Starlink
💰Ціна питання: 14-25 тисяч гривень.
⏳ Абонплата: 2900 гривень.
Starlink надає доступ до супутникового інтернету, що дозволяє користувачеві зберігати телекомунікаційну незалежність за будь-яких умов. Однак це дороге рішення. Вартість апаратного обладнання – $600, доставка – $50 і щомісячна абонплата – $75.
Заповнивши заявку на офіційному сайті, користувач потрапляє у «список очікування». Модератори розглядають заявки у порядку живої черги. Загалом процес отримання девайсу може зайняти до 3 місяців.
Якщо замовити Starlink на європейську адресу (скажімо, на адресу друзів), девайс обійдеться значно дешевше. Наприклад, тут співзасновник Fibermix Віктор Андрухів ділився, як йому вдалося придбати термінал у Словаччині за 14 тисяч гривень.
Ще один спосіб – придбати б/у девайс на іноземному маркетплейсі. Однак варто мати на увазі, що термінал може бути прив’язаний до поштової адреси попереднього власника. Це потрібно обговорити із продавцем.
Хоч сьогодні Starlink – найефективніший інструмент доступу до мережі, на «космічну» швидкість розраховувати усе ж не варто. Річ у тім, що в Україні не встановлено наземних станцій Starlink – шлюзів, які підключаються до супутника. Найближчі станції розташовані у Польщі, Литві та Туреччині. Супутник ретранслює сигнал від шлюзу до тарілки-термінала. Чим далі від шлюзу знаходиться тарілка, тим нижчу швидкість інтернету вона перехоплює.
Крім того, варто враховувати, що Starlink призначено для розміщення на відкритому просторі: на подвір’ї або даху. Якщо ви хочете встановити девайс у квартирі, зробити це можна лише з використанням зовнішнього кронштейна.
Залежно від версії термінала його потужність становить 96 Вт або 180 Вт. В умовах відсутності живлення від мережі термінал можна живити за допомогою акумулятора або від генератора. Придбавши спеціальний адаптер, можна під’єднати Starlink до головного модему Wi-Fi-мережі. Це дасть змогу забезпечити сигналом весь офіс.
Як українські ІТ-компанії готують офіси до потенційних блекаутів
Лідія Даць, ко-фаундерка TechMagic, розповідає, що компанія підготувала офіси до безперебійної роботи ще у жовтні 2022 року. TechMagic забезпечила своїх працівників генераторами, Starlink, запасом пального. У компанії працює понад 300 співробітників.
«Офіси компанії – у Києві та Львові. Для всіх, хто працює в містах, де у нас немає офісів, ми запустили програму фінансування пристроїв для домашнього користування. І по запиту видавали по $300 на купівлю зарядних станцій та інших девайсів. Наші системні адміністратори допомагали знайти та замовити необхідну техніку, консультували по характеристиках і наявних варіантах», – каже Лідія.
Хоча відвідуваність офісів зараз невисока, компанія готова до ажіотажу, який може виникнути у випадку довготривалих блекаутів, додає ко-фаундерка.
Офіси аутсорсингової компанії Intellias, окрім Starlink, обладнані також додатковими провайдерами інтернету. У пресслужбі компанії розповіли, що при підготовці до зимового періоду врахували досвід минулого сезону. Ще з минулого року офіси обладнані електрогенераторами.
«Ми поповнили запаси пального і домовились із постачальниками, зарезервувавши пальне наперед. Біля кожного офісу є доступні укриття, а у львівському офісі – власне бомбосховище, обладнане всім необхідним для роботи. На випадок зовсім критичних сценаріїв ми готуємо запаси води та їжі в офісах», – розповіли в Intellias.
Крім того, компанія компенсуватиме вартість коворкінгів у містах, де немає власних офісів. Загалом в Україні сьогодні працюють близько 2500 спеціалістів та спеціалісток Intellias.
Минулорічний досвід навчив кризового менеджменту і компанію AbtoSoftware, розповідає Office and Travel Manager Наталія Слободян.
«Торік ми завчасно подбали про безпеку, підготували зручне укриття, де у випадку тривоги можна було б із комфортом працювати, навіть замовили великий і потужний генератор. Проте не врахували черг на кордоні, точніше їхніх масштабів. Потрібний нам генератор приїхав із затримкою у півтора місяця. Перший місяць блекауту нагадував тімбілдінг. Повний офіс людей розсіявся по оупенспейсу, навіть переробили найбільший мітинг-рум під робочу зону, але час від часу всі збирались на кухні, де ми облаштували такий собі «Пункт незламності»: пили гарячий чай і шукали, де у Львові можна замовити гарячу їжу. Взимку ми отримали великий генератор, який міг забезпечити електроенергією абсолютно все. По мірі того, як стабілізувалося електроживлення, все більше працівників обирали віддалений режим на противагу офісу. Заручившись підтримкою системних адміністраторів, фахівці закупили необхідну техніку й облаштували енергонезалежність вдома», – розповіла пані Наталія.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодну публікацію!
