Компанія Apple попередила рекламодавців, що з 1 лютого стягуватиме 20% ПДВ з осіб, які не зареєстровані платниками податків. Про це стало відомо з допису фаундера Saldo Apps Радомира Новковича.
Законопроєкт, який серед іншого регулює фінансові відносини між рекламодавцем і платформою-нерезидентом й зобовʼязує всіх клієнтів платформи незалежно від форми ведення бізнесу сплачувати ПДВ, вступив у дію ще 1 січня 2022 року. Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев відніс Apple до списку компаній, через які українці сплатили найбільше «податку на Google».
Тому постає питання: чому компанія, яка протягом 2 років вже сплачує ПДВ, норму про оподаткування реклами запроваджує лише зараз?
Ми скерували інформаційний запит у пресцентр компанії Apple, однак не отримали відповіді. У січні 2022 року Apple підвищила ціни на застосунки в App Store у звʼязку з набуттям чинності згаданого вище закону. Однак, як повідомила у коментарі ProIT CMO агенції диджитал-маркетингу Promodo Валерія Лавська, оплата з карток, привʼязаних до рекламних акаунтів, досі знімалася без податку.
Допис спровокував також жваве обговорення в IT-спільноті: частина коментаторів остерігаються, що такий підхід викличе спокусу серед підприємців перереєстровувати бізнеси в інші юрисдикції, з більш лояльним податковим підходом.
Валерія Лавська додає: в агенції остерігаються, що запуск рекламних кампаній може вдарити по гаманцях клієнтів, адже доведеться закладати більші бюджети.
«За умови нерентабельності реклами це може спровокувати або зниження бюджетів та обертів для індивідуальних розробників, або більш радикальні кроки із перереєстрацією компаній в інших державах», – каже співрозмовниця.
Інші коментатори зауважують, що зобовʼязання до сплати ПДВ вирівняє крок між різними формами ведення бізнесу.
Що цьому передувало
Закон № 1525-ІХ, який, серед іншого, регулює економічні відносини між рекламодавцем і платформою-нерезидентом, вступив у дію 1 січня 2022 року.
Закон запровадив 20% ПДВ на онлайн-послуги, які надають українським користувачам компанії-нерезиденти, що не зареєстровані в Україні офіційно платниками податків. Тобто послуги корпорацій Facebook (нині – Meta), Netflix, Google, YouTube, Amazon обкладаються податком на додану вартість. Зокрема, 20% ПДВ з 2022 року закладено у вартість підписки на Netflix чи Steam. Українські бізнеси, які купують рекламу на платформах компаній-нерезидентів, теж оплачують ПДВ.
За січень-вересень 2022 року українці заробили для держави 4,1 мільярда гривень «податку на Google», а за аналогічний період у 2023 році – вже 5,9 мільярда гривень. За даними фінансового комітету, найбільше до держбюджету сплатили компанії Google, Apple та Sony.
Окрім сплати податку при користуванні послугами компаній-нерезидентів, від 1 січня 2023 року українські ІТ-компанії обкладають податком власні продукти та послуги. Напередодні збігла державна податкова пільга від ІТ-сектору, яка тривала 10 років: з 1 січня 2013 до 1 січня 2023 року.
Членкиня комітету Асоціації правників України з ІТ, медіа та захисту персональних даних Ілона Чута зазначає:
«20% ПДВ для ІТ-сектору в Україні є порівняно високим, але очікуваним. У ЄС ставки ПДВ варіюються від 17% до 27%, і зазвичай спеціальні пільги для ІТ-сектору не передбачені».
Ініціатори законопроєкту називали дві ключові цілі: консолідація українського законодавства з європейським і збільшення надходжень до бюджету.
«Тоді ІТ-компанії наполягали на поетапному збільшенні. Наприклад, спочатку 10%. Це могло б стати ефективним рішенням для поступової інтеграції української ІТ-індустрії у європейську податкову систему. Втім, звинувачувати державу у небажанні стимулювати ІТ-сектор, ігноруючи 10-річну податкову пільгу, теж не варто», – додає Ілона Чута.
Важливий нюанс: законопроєкт урівняв у податкових зобовʼязаннях різні форми бізнесу: ФОПи й ТОВи.
«Загалом ставка ПДВ у 20% є стандартною для надання послуг в Україні. До прийняття закону у 2021 році юридичні особи і так сплачували 20% ПДВ, додаючи до рахунку відсотки ПДВ, і самостійно сплачували податок у державу, якщо не було представництв рекламодавців в Україні», – каже фахівчиня.
Про це і йдеться у повідомленні від Apple:
«Якщо у вас вже є чинний номер платника податків, з вашого акаунту не буде знято 20% VAT».
Вирівняння кроку між різними формами ведення бізнесу – болюче, але потрібне рішення, визнає експрограміст хмарної служби Google Cloud Андрій Терещенко.
«Не може бути так, що два різних типи контрагентів мають суттєво різне податкове навантаження. Тоді зникає сама суть податкового регулювання», – каже співрозмовник.
У третьому кварталі 2023 року сукупний обсяг експортної виручки знизився у порівнянні з 2022 та 2023 роками. Наслідки, спричинені повномасштабним вторгненням рф, стали визначальними. Однак в IT-спільнотах погоджуються: пошук більш вигідної юрисдикції теж мав значення.
«Згідно зі звітами Нацбанку, дохід ІТ-сектору вперше зменшився, тобто компанії або стали менше отримувати доходів чи їх офіційно показувати, або все більше релокують свої Head Office та співробітників до інших юрисдикцій, сплачуючи податки у бюджети інших країн. Серед причин – не лише встановлення ПДВ, а й низка інших законів, у тому числі щодо мобілізації. Воєнні ризики теж не варто виключати», – каже Ілона Чута.
Зміна юрисдикції більше не актуальна?
Проблема зміни юрисдикції задля досягнення більш вигідних податкових умов – популярна у світі. Саме тому глобальні корпорації часто розташовують свої штаб-квартири в Ірландії чи на Віргінських островах, хоча їхні клієнти та керівники перебувають в іншому місці.
Експрограміст хмарної служби Google Cloud Андрій Терещенко зазначає:
«Навіть такі компанії, як Microsoft, Google, відкривали свої відділення у Нідерландах, в Ірландії та платили всього 5% податку. Багатьом країнам не сподобалося, що Ірландія отримує мільярдні прибутки за рахунок недоотримання податків іншими».
Так зʼявилася ідея укласти міжнародну угоду, яка стимулюватиме компанії реєструвати юридичні адреси за місцем фактичного перебування. У 2021 році 130 держав у межах переговорів Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) погодилися напрацювати єдиний податковий механізм (Global Tax Agreement).
Угода передбачає встановлення глобального мінімального податку у розмірі 15%. Реалізувати угоду планується у два етапи протягом 2023-2024 років.
Кіпр та Ірландія – серед підписантів угоди. Переглянути поточні ставки VAT можна за посиланням.
Раніше Кіпр вже почав рух у напрямі посилення прозорості роботи бізнесу. Задля гармонізації із європейським законодавством держава зобовʼязала бізнес вказувати реальних власників.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
